<br />15. Ні з того ні з сього Марічка засміялася..<br />16. Ми засіваємо житейське море і не на день минущий на віки (Б.Олійник).<br />17. Тут все і повітря і тиша і дерева сповнене такої сили що й сам мимоволі стаєш сильнішим.<br />18. Не вітер буря над землею в<br />замети клала білий сніг.<br />19. І сміх і гріх з таким козаком.<br />20. Говорили ті книжки про право кожного й про волю те право добувати судили про звіра і чоловіка про світ і його закони довічні <br />21.Любіть Україну як сонце любіть як вітер і трави і води..<br />22. Товариство почало виходити з куреня віталося з рибалками котрі поралися то коло снасті то коло свого убогого добутку .<br /><br />ІІ варіант<br />1 То тут то там розсипані були червоні жовті й сині бризки.<br />2 Верхній шар чорнозему змінився твердою віками спресованою глиною.<br />3 А мати жде і поглядом далеким шукає битий посивілий шлях.<br />4 Холодне молоде срібло сонця пізньої осені розлите по землі.<br />5 Вже здалеку бачу маленьку білу постать на обніжку.<br />6. Усім побажали ні пуху ні пера.<br />7 Василь був ні риба ні м’ясо. <br />8. Упіймаєш не впіймаєш а погнатись треба.<br />9 . Буде дощ і туман і роса. <br />10. Не тільки її а й матір стару стали цуратися люди. <br />11. Тягнуться до сонця і квіти і трави віти кучеряві гори голубі. <br />12. Луки гори пишні сади все зелене й принишкле.<br />13 Усе зникло наче в казці і місто і гори і поле. <br />14. Птахи рослини тварини усі вітали весну<br />15. Ні голубого неба ні димчатих лісів<br />на горизонтів ні картинних вітря-<br />ків на сільському вигоні нічого я<br />не бачив .<br />16.Ні чутки ні звістки не було від Ольги.<br />17. Ріка біжить і з сонцем грається і<br />відбиває небеса.<br />18. Прогаяне в дитинстві ніколи не від<br />шкодувати в юності і тим біл
<br />15. Ні з того ні з сього Марічка засміялася..<br />16. Ми засіваємо житейське море і не на день минущий на віки (Б.Олійник).<br />17. Тут все і повітря і тиша і дерева сповнене такої сили що й сам мимоволі стаєш сильнішим.<br />18. Не вітер буря над землею в<br />замети клала білий сніг.<br />19. І сміх і гріх з таким козаком.<br />20. Говорили ті книжки про право кожного й про волю те право добувати судили про звіра і чоловіка про світ і його закони довічні <br />21.Любіть Україну як сонце любіть як вітер і трави і води..<br />22. Товариство почало виходити з куреня віталося з рибалками котрі поралися то коло снасті то коло свого убогого добутку .<br /><br />ІІ варіант<br />1 То тут то там розсипані були червоні жовті й сині бризки.<br />2 Верхній шар чорнозему змінився твердою віками спресованою глиною.<br />3 А мати жде і поглядом далеким шукає битий посивілий шлях.<br />4 Холодне молоде срібло сонця пізньої осені розлите по землі.<br />5 Вже здалеку бачу маленьку білу постать на обніжку.<br />6. Усім побажали ні пуху ні пера.<br />7 Василь був ні риба ні м’ясо. <br />8. Упіймаєш не впіймаєш а погнатись треба.<br />9 . Буде дощ і туман і роса. <br />10. Не тільки її а й матір стару стали цуратися люди. <br />11. Тягнуться до сонця і квіти і трави віти кучеряві гори голубі. <br />12. Луки гори пишні сади все зелене й принишкле.<br />13 Усе зникло наче в казці і місто і гори і поле. <br />14. Птахи рослини тварини усі вітали весну<br />15. Ні голубого неба ні димчатих лісів<br />на горизонтів ні картинних вітря-<br />ків на сільському вигоні нічого я<br />не бачив .<br />16.Ні чутки ні звістки не було від Ольги.<br />17. Ріка біжить і з сонцем грається і<br />відбиває небеса.<br />18. Прогаяне в дитинстві ніколи не від<br />шкодувати в юності і тим біл
Объяснение: