ответ:• запаху (п’янкий, запашний);
• кольору (білий, зелений);
• віку (старенький, давній);
• розміру (величезний, середній);
• матеріалу (діамантовий, дерев’яний);
• якості (твердий, гнучкий);
• приналежності (зятів, сестрин далекий, близький);
• часу (ранній, вчорашній);
• внутрішні властивості (добрий, щедрий);
• зовнішні прикмети (смаглявий, чепурний);
• ознаки за відношенням до місця (міський, районний).
СИНТАКСИЧНІ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИКА
У реченні прикметник найчастіше виступає як означення, що є його
основною синтаксичною роллю. Наприклад: Над лісом раптом запанувала
абсолютна тиша (прикметник абсолютна — означення).
Значно рідше прикметник виступає як іменна частина складенного
присудка (Яка важка у вічності хода! (Л. Костенко).
Прикметники поділяються на:
1. Якісні — відносні — присвійні.
2. Повні — короткі.
ЯКІСНІ, ВІДНОСНІ І ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ
За характером ознаки, яку вони виражають, морфологічними і
словотворчими особливостями прикметники поділяються на якісні,
відносні і присвійні:
• якісні — велика, духмяне, опуклий, гарячі;
Объяснение:
Применим формулы сокращенного умножения:
а) (a + b)² = a² + 2·a·b + b²
б) (a - b)² = a² - 2·a·b + b²
в) (a + b)·(a - b) = a² - b²
1. (x–3)² – 2·x² = 9 – (x+1)²
x² – 6·x + 9 – 2·x² = 9 – (x² + 2·x + 1)
–6·x + 9 – x² – 9 = – x² – 2·x – 1
–6·x – x² + x² + 2·x = – 1
– 4·x = – 1
x = 1/4.
2. (x⁴ – 3)·(x⁴ + 3) – (x⁴ – 5)² = x⁸ – 9 – (x⁸ – 10·x⁴ + 25) =
= x⁸ – 9 – x⁸ + 10·x⁴ – 25 = 10·x⁴ – 34.
При x = 3
10·3⁴ – 34 = 10·81 – 34 = 810 – 34 = 776.
3. (3·a + 2·b)² · (3·a – 2·b)² = ((3·a + 2·b) · (3·a – 2·b))² =
= (9·a² – 4·b²)² = 81·a⁴ – 72·a²·b² + 16·b⁴.
ответ:• запаху (п’янкий, запашний);
• кольору (білий, зелений);
• віку (старенький, давній);
• розміру (величезний, середній);
• матеріалу (діамантовий, дерев’яний);
• якості (твердий, гнучкий);
• приналежності (зятів, сестрин далекий, близький);
• часу (ранній, вчорашній);
• внутрішні властивості (добрий, щедрий);
• зовнішні прикмети (смаглявий, чепурний);
• ознаки за відношенням до місця (міський, районний).
СИНТАКСИЧНІ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИКА
У реченні прикметник найчастіше виступає як означення, що є його
основною синтаксичною роллю. Наприклад: Над лісом раптом запанувала
абсолютна тиша (прикметник абсолютна — означення).
Значно рідше прикметник виступає як іменна частина складенного
присудка (Яка важка у вічності хода! (Л. Костенко).
Прикметники поділяються на:
1. Якісні — відносні — присвійні.
2. Повні — короткі.
ЯКІСНІ, ВІДНОСНІ І ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ
За характером ознаки, яку вони виражають, морфологічними і
словотворчими особливостями прикметники поділяються на якісні,
відносні і присвійні:
• якісні — велика, духмяне, опуклий, гарячі;
Объяснение:
Применим формулы сокращенного умножения:
а) (a + b)² = a² + 2·a·b + b²
б) (a - b)² = a² - 2·a·b + b²
в) (a + b)·(a - b) = a² - b²
1. (x–3)² – 2·x² = 9 – (x+1)²
x² – 6·x + 9 – 2·x² = 9 – (x² + 2·x + 1)
–6·x + 9 – x² – 9 = – x² – 2·x – 1
–6·x – x² + x² + 2·x = – 1
– 4·x = – 1
x = 1/4.
2. (x⁴ – 3)·(x⁴ + 3) – (x⁴ – 5)² = x⁸ – 9 – (x⁸ – 10·x⁴ + 25) =
= x⁸ – 9 – x⁸ + 10·x⁴ – 25 = 10·x⁴ – 34.
При x = 3
10·3⁴ – 34 = 10·81 – 34 = 810 – 34 = 776.
3. (3·a + 2·b)² · (3·a – 2·b)² = ((3·a + 2·b) · (3·a – 2·b))² =
= (9·a² – 4·b²)² = 81·a⁴ – 72·a²·b² + 16·b⁴.