N = n*k+0,75*4*n= n* (k+3) Для начала мы знаем, что все обычные места (не откидные) заняты. Чтобы вычислить кол-во людей на них, надо умножить кол-во рядов (n) на кол-во кресел в каждом (K) Теперь откидные кресла. Так как осталось 25 % свободно,занято 100-25=75%. Чтобы проценты перевести в числовой эквивалент, надо 75 разделить на 100, получим 0,75 Всего откидных кресел 4 (в каждом ряду) умноженное на кол-во рядов, то есть на все те же N. Итого у нас занято откидных кресел 0,75*4*n Складываем зрителей на обычных и откидных креслах, выносим общий множитель (n) за скобки и производим умнижение известных чисел (0,75*4=3) В итоге получаем N = n* (k+3)
ответ:• запаху (п’янкий, запашний);
• кольору (білий, зелений);
• віку (старенький, давній);
• розміру (величезний, середній);
• матеріалу (діамантовий, дерев’яний);
• якості (твердий, гнучкий);
• приналежності (зятів, сестрин далекий, близький);
• часу (ранній, вчорашній);
• внутрішні властивості (добрий, щедрий);
• зовнішні прикмети (смаглявий, чепурний);
• ознаки за відношенням до місця (міський, районний).
СИНТАКСИЧНІ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИКА
У реченні прикметник найчастіше виступає як означення, що є його
основною синтаксичною роллю. Наприклад: Над лісом раптом запанувала
абсолютна тиша (прикметник абсолютна — означення).
Значно рідше прикметник виступає як іменна частина складенного
присудка (Яка важка у вічності хода! (Л. Костенко).
Прикметники поділяються на:
1. Якісні — відносні — присвійні.
2. Повні — короткі.
ЯКІСНІ, ВІДНОСНІ І ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ
За характером ознаки, яку вони виражають, морфологічними і
словотворчими особливостями прикметники поділяються на якісні,
відносні і присвійні:
• якісні — велика, духмяне, опуклий, гарячі;
Объяснение: