Give a talk about science and technology. Remember to answer the following questions:
1. How have electronic gadgets changed our life?
2. What facts about any world famous inventor do you remember? Explain why.
3. Are there any drawbacks to using modern gadgets?
Вы должны говорить 1,5 – 2 минуты не менее 13-15 предложений
1)A seemingly useless book. However, depending on each person's point of view, some people find some books to be useless. I don't think a book is bad if it makes sense.
2) The longer your chosen piece, the better your brain works. Solid memory and logic Rich vocabulary
3)It is generally best to read a printed book. Because if you read it with the right lighting, your vision will stay in order. Since at the moment not everyone has paper books, there is no money or time to buy, it is better to read e-books at such moments.
everyone has paper books, there is no money or time to buy, it is better to read e-books at such moments .
4)Probably yes reading scientific literature will be useful.
5)I think that the best way to relax is to walk in the fresh air, listen to music, watch a film, read the book. Since all different, relax.
Объяснение:
1) Кажущаяся бесполезной книга. Однако, в зависимости от точки зрения каждого человека, некоторые люди считают некоторые книги бесполезными. Я не думаю, что книга плоха, если в ней есть смысл.
2) Чем длиннее выбранная вами пьеса, тем лучше работает ваш мозг. Твердая память и логика богатый словарный запас
3) обычно лучше всего читать печатную книгу. Потому что если Вы читаете его при правильном освещении, ваше зрение останется в порядке. Так как на данный момент не у всех есть бумажные книги, нет ни денег, ни времени на покупку, то лучше читать электронные книги в такие моменты.
у всех есть бумажные книги, нет ни денег, ни времени покупать, лучше в такие моменты читать электронные.
4) Наверное, да, чтение научной литературы будет полезно.
5) я думаю, что лучший расслабиться-это прогуляться на свежем воздухе, послушать музыку, посмотреть фильм, почитать книгу. Так как все разные, расслабьтесь
Вулиця, на якій я живу
Правда це чи ні, але кажуть, що на характер людини впливає вулиця, на якій він виріс. Ті порядки, закони чи просто звичаї, які існують чи навіть в яких брав участь на вулиці, назавжди залишаються в твоєму серці і ще десь глибоко в підсвідомості. Це дуже легко і дуже складно пояснювати. Спробую пояснити, те що легше. Є вулиці авторитетні, є давні чи нові, є центральні чи периферійні. Мені здається, багато залежить навіть від того, чи ходить по вашій вулиці трамвай, тролейбус чи маршрутка. Це все впливає на нас, але в який б — то навряд слід пояснювати. А чи варто? Нехай все залишиться такою собі романтичною таємницею у наших душах.
Я народився і виріс на вулиці Бойовій. Мабуть, навіть таксисти не знають, де вона розташована. Це Дзержинський район, Олексіївка. Я живу в приватному секторі. Уся наша вулиця — то суцільні маленькі одноповерхові (рідко двоповерхові) будиночки і місцями хатинки. Взагалі, уся Олексіївка така. Але ближче до вулиці. Назва її, Бойова, трактується легко. У часи другої світової війни тут відбувалися численні бойові дії. Поруч знаходилося, як кажуть старі бабусі, навіть німецьке кладовище. Одразу після війни, район почав заселятися і назви вигадувалися дуже прості: Армійська, Штурмова,. Піхотна, Артилерійська, Бойова.
Моя вулиця дуже красива. Це я кажу не лише тому, що вона моя, а й тому, що це справді так. У нас кожна вулиця має свою особливість: на одній квітнуть каштани, на іншій — яблуні. А, на нашій — абрикоси. Якби вулиці називали пізніше, то назви Абрикосова їй би не уникнути. Впродовж усієї вулиці ростуть абрикоси. Ледь не біля кожного двору. І коли на початку літа дерева цвітуть білими пелюстками, все навколо здається білим, наче це рай. Також наша вулиця має сквер — і там цих дерев безліч: абрикоси, вишні, каштани, сливи, клени, тополі. Але не в цьому головна його особливість. І навіть не в тому, що там часто збираються мешканці вулиці. Для мене він частка тієї території, де минуло моє дитинство. Саме там я ходив ще малечею з батьками, туди я просився погуляти, там бігала більшість дітей нашої вулиці. То були часи, коли я був найщасливішою людиною всесвіту. Я не мав проблем, складних обов'язків, ми всі — діти — робили те, чого бажало серце. Ми були такими безтурботними. У цьому сквері ми проводили цілий день, а якби вночі не хотілося спати, то і ніч. Піжмурки, футбол, ще якісь ігри, назви яких вже не пам'ятаю, — це все приваблювало нас, роблячи щасливими.