На сьогоднішній день комп'ютер упевнено займає своє місце в житті багатьох людей, і з кожним днем він охоплює все більше сфер людського життя. Назріває питання: це наш помічник чи ні?
Всі сім'ї діляться на ті, які мають і не мають комп'ютера в домі, а потім відбувається ділення на сім'ї, в яких комп'ютер активно використовується в повсякденному житті, та сім'ї, де не особливо підтримується захоплення ним дітей. Деякі батьки категорично відкидають «комп'ютерну» форму проведення вільного часу дитини, а інші не забороняють сидіти за комп'ютером, але постійно відчувають внутрішню тривогу: дитина допізна сидить за монітором, мало спілкується з однолітками, рідко буває на вулиці. Чи так це насправді? Розглянемо основні упередження, пов'язані з комп'ютером.
Перше - постійне перебування в «віртуалі» шкодить розвитку дитини, зокрема інтелектуальному і емоційному. Так, з одного боку, дитина втрачає інтерес до самостійного мислення, читання, ручної праці, вона стає пасивним споживачем інформації, як кажуть, «рабом Інтернету», але з іншого - деякі діти використовують Інтернет і як бібліотеку. Адже зовсім не обов'язково їхати в бібліотеку, коли, не виходячи з будинку, можна отримати доступ до не меншого джерела інформації, а часом і точнішого, і швидшого. Дитина може зустрітися в Мережі з тим, від чого ми хотіли б уберегти її в реальному житті. У Інтернеті можна «набрести» на сайти націоналістичних, терористичних організацій, але ж вона не застрахована і в реальному житті від зустрічі з цією частиною нашого буття. Що можна сказати в цьому випадку? Тільки постійний контроль, довірчі відносини між дитиною і батьками зможуть забезпечити виховання критичності мислення і можливість усвідомлення корисної і негативної інформації.
Упередження друге - комп'ютер не дає дитині повноцінного спілкування з однолітками, а деяким і повністю його замінює. Це не зовсім так. Основна проблема полягає в кожній конкретній дитині. Деяким дітям, що мають складнощі в спілкуванні з однолітками в реальному світі, комп'ютер дає можливість знайти у віртуальному світі співбесідника і навіть друга. І знову ми стикаємося з позитивною і негативною стороною питання.
Гострим питанням в будь-яких міркуваннях про користь комп'ютера є комп'ютерні ігри. Що вони несуть? Користь чи шкоду? Спробуємо розглянути це питання детальніше. Позитивні якості ігор, як комп'ютерних, так і простих (наприклад, настільних і дворових), приблизно однакові. Ігри учать дитину слідувати якомусь набору правил, добиватися результатів, і дух суперництва примушує її покращувати свої навики. У гравця (все одно - компьютерного чи дворового) поступово формуються такі якості, як воля до перемоги, терпіння, наполегливість в досягненні мети. У комп'ютерних іграх дитина, переходячи від простих ігор до складних, буде вимушена більше думати, і у результаті інтелектуальний рівень підвищиться. З іншого боку, комп'ютер несе з собою певну шкоду здоров'ю дитини. Він дає дуже велике навантаження на зорові органи, хоча справедливості ради треба відмітити, що шкода від комп'ютера не більша, ніж від телевізора.
Є декілька правил, які до звести шкоду від роботи з комп'ютером до мінімуму:
Перше: не можна забувати про обов'язкові перерви в заняттях на комп'ютері (щогодини не менше, ніж на 15 хв), гімнастику для очей. Друге: необхідно проконсультуватися з фахівцем перед покупкою комп'ютера і з'ясувати характеристики екрану монітора (найменше шкідливим вважається рідкокристалічний монітор). Третє: обов'язково стежте за тим, щоб дитина контролювала свою позу під час занять на комп'ютері, щоб у неї не виникло порушень постави. Необхідно також стежити за фізичним самопочуттям дитини, станом її нервової системи, і якщо її загальне самопочуття не зовсім в нормі, то краще почекати з роботою на комп'ютері до підвищення життєвого тонусу, щоб уникнути перевантажень організму.
Всі сім'ї діляться на ті, які мають і не мають комп'ютера в домі, а потім відбувається ділення на сім'ї, в яких комп'ютер активно використовується в повсякденному житті, та сім'ї, де не особливо підтримується захоплення ним дітей. Деякі батьки категорично відкидають «комп'ютерну» форму проведення вільного часу дитини, а інші не забороняють сидіти за комп'ютером, але постійно відчувають внутрішню тривогу: дитина допізна сидить за монітором, мало спілкується з однолітками, рідко буває на вулиці. Чи так це насправді? Розглянемо основні упередження, пов'язані з комп'ютером.
Перше - постійне перебування в «віртуалі» шкодить розвитку дитини, зокрема інтелектуальному і емоційному.
Так, з одного боку, дитина втрачає інтерес до самостійного мислення, читання, ручної праці, вона стає пасивним споживачем інформації, як кажуть, «рабом Інтернету», але з іншого - деякі діти використовують Інтернет і як бібліотеку. Адже зовсім не обов'язково їхати в бібліотеку, коли, не виходячи з будинку, можна отримати доступ до не меншого джерела інформації, а часом і точнішого, і швидшого. Дитина може зустрітися в Мережі з тим, від чого ми хотіли б уберегти її в реальному житті. У Інтернеті можна «набрести» на сайти націоналістичних, терористичних організацій, але ж вона не застрахована і в реальному житті від зустрічі з цією частиною нашого буття. Що можна сказати в цьому випадку? Тільки постійний контроль, довірчі відносини між дитиною і батьками зможуть забезпечити виховання критичності мислення і можливість усвідомлення корисної і негативної інформації.
Упередження друге - комп'ютер не дає дитині повноцінного спілкування з однолітками, а деяким і повністю його замінює.
Це не зовсім так. Основна проблема полягає в кожній конкретній дитині. Деяким дітям, що мають складнощі в спілкуванні з однолітками в реальному світі, комп'ютер дає можливість знайти у віртуальному світі співбесідника і навіть друга. І знову ми стикаємося з позитивною і негативною стороною питання.
Гострим питанням в будь-яких міркуваннях про користь комп'ютера є комп'ютерні ігри. Що вони несуть? Користь чи шкоду?
Спробуємо розглянути це питання детальніше. Позитивні якості ігор, як комп'ютерних, так і простих (наприклад, настільних і дворових), приблизно однакові. Ігри учать дитину слідувати якомусь набору правил, добиватися результатів, і дух суперництва примушує її покращувати свої навики. У гравця (все одно - компьютерного чи дворового) поступово формуються такі якості, як воля до перемоги, терпіння, наполегливість в досягненні мети. У комп'ютерних іграх дитина, переходячи від простих ігор до складних, буде вимушена більше думати, і у результаті інтелектуальний рівень підвищиться. З іншого боку, комп'ютер несе з собою певну шкоду здоров'ю дитини. Він дає дуже велике навантаження на зорові органи, хоча справедливості ради треба відмітити, що шкода від комп'ютера не більша, ніж від телевізора.
Є декілька правил, які до звести шкоду від роботи з комп'ютером до мінімуму:
Перше: не можна забувати про обов'язкові перерви в заняттях на комп'ютері (щогодини не менше, ніж на 15 хв), гімнастику для очей.
Друге: необхідно проконсультуватися з фахівцем перед покупкою комп'ютера і з'ясувати характеристики екрану монітора (найменше шкідливим вважається рідкокристалічний монітор).
Третє: обов'язково стежте за тим, щоб дитина контролювала свою позу під час занять на комп'ютері, щоб у неї не виникло порушень постави. Необхідно також стежити за фізичним самопочуттям дитини, станом її нервової системи, і якщо її загальне самопочуття не зовсім в нормі, то краще почекати з роботою на комп'ютері до підвищення життєвого тонусу, щоб уникнути перевантажень організму.