using a complex addition. 1. I want you to be more attentive. 2. I made her learn this poem by heart. 3. They expected us to participate in the discussion. 4. We want our children to grow up active and energetic. 5. The noise of the plane flying high in the sky made him look up. 6. We'd better go into the house: I don't want you to catch a cold. 7. He made the car run at full speed. 8. We wanted them to be successful. 9. I saw the children run to the river. 10. I want you to translate this article. 11. She heard someone enter the room. 12. I would like you to spend the summer with us. 13. I didn't want you to memorize this text. 14. We expected the delegation to arrive at the end of the week.
Я вважаю, що проблема 3береження навколишнього середовища сыогодні актуальна як ніколи. Якщо ми такими темпами будемо забруднювати Знищувати природу, як це робимо тепер, то скоро наші нащадки взагалі не будуть знати, які понятя Вміщуються у цьому слові. Тому що людина сьогодні робить над всім живим таку наругу, 3овсім не думаючи, що залишить після себе дітям. Скажіть, будь ласка, чи знали наші бабусі щось про пластикові пляшки, одноразовий посуд, торбинки з Поліетиленової плівки? Звичайно ні, бо посуд був тільки із глини чи фарфору, пляшки зі скла, а торбинки - з паперу. Скажете, що на такі торбинки потрібно вирубати багато лісу? Ах ніяк, бо тоді всі масово збирали макулатуру і весь непотрібний папір йшов на переробку багато разів. А глини на Україні - хоч Відбавляй. Звичайно, наука, хімічна промисловість не стоїть на місці, а працює СБОГОДні на те, щоб полегшити ПОвсЯкденний побут. Пральні порошки, миючі засоби, памперси, мікрохвилбові печі, різноманітні харчові напівфабрикати, на перший погляд, звичайно, Полегшують житя, добавляють вільний час. Але на ється інше питання: куди йдуть відходи від ВсЬого цього виробництва і чи приносять користь здоров'ю людини всі ті "мікро", "мульти" і "напів". Я Вже не кажу про шкідливі відходи промисловосі.
using a complex addition. 1. I want you to be more attentive. 2. I made her learn this poem by heart. 3. They expected us to participate in the discussion. 4. We want our children to grow up active and energetic. 5. The noise of the plane flying high in the sky made him look up. 6. We'd better go into the house: I don't want you to catch a cold. 7. He made the car run at full speed. 8. We wanted them to be successful. 9. I saw the children run to the river. 10. I want you to translate this article. 11. She heard someone enter the room. 12. I would like you to spend the summer with us. 13. I didn't want you to memorize this text. 14. We expected the delegation to arrive at the end of the week.
Объяснение:
Я вважаю, що проблема 3береження навколишнього середовища сыогодні актуальна як ніколи. Якщо ми такими темпами будемо забруднювати Знищувати природу, як це робимо тепер, то скоро наші нащадки взагалі не будуть знати, які понятя Вміщуються у цьому слові. Тому що людина сьогодні робить над всім живим таку наругу, 3овсім не думаючи, що залишить після себе дітям. Скажіть, будь ласка, чи знали наші бабусі щось про пластикові пляшки, одноразовий посуд, торбинки з Поліетиленової плівки? Звичайно ні, бо посуд був тільки із глини чи фарфору, пляшки зі скла, а торбинки - з паперу. Скажете, що на такі торбинки потрібно вирубати багато лісу? Ах ніяк, бо тоді всі масово збирали макулатуру і весь непотрібний папір йшов на переробку багато разів. А глини на Україні - хоч Відбавляй. Звичайно, наука, хімічна промисловість не стоїть на місці, а працює СБОГОДні на те, щоб полегшити ПОвсЯкденний побут. Пральні порошки, миючі засоби, памперси, мікрохвилбові печі, різноманітні харчові напівфабрикати, на перший погляд, звичайно, Полегшують житя, добавляють вільний час. Але на ється інше питання: куди йдуть відходи від ВсЬого цього виробництва і чи приносять користь здоров'ю людини всі ті "мікро", "мульти" і "напів". Я Вже не кажу про шкідливі відходи промисловосі.