1. Do you like to live in Australia? 2. When you are looking for inspiration, then where are you going? 3.What place you impel a new idea? 4. What are the majority of your poems? 5. Do you like to pursue the case, or do you just try yourself in something new? 6. What are your plans for the future? 7. Would you like to become one of the most famous writers in Australia? Or are you so and so? 8. How do you think your readers would like you to write next? 9. What are the main points you pass in the poems? 10. Do you have any humorous stories? Is there a hidden morality?
Прогнози щодо того, яким буде майбутнє людства, експертів з різних сфер, дуже розумних та освічених людей, розбігаються. І розбіжності дуже великі: зокрема, Ілон Маск та Білл Гейтс бояться штучного інтелекту й вважають, що він несе ризики для самого існування людей. У той же час, Марк Цукерберг та Ендрю Ин (один з найвеличніших розумів сучасності у сфері ШІ) стверджують, що створювати похмурі сценарії – щонайменше безвідповідально, а хвилюватися щодо нашестя ШІ – те саме, що турбуватися про перенаселення Марса.
Аналогічно думки різняться й щодо автоматизації та роботизації. Думки експертів настільки полярні, що практично суперечать одна одній. Хтось говорить, що всі робочі місця стануть непотрібними, а людство вступить в епоху нової Великої депресії, тому що люди не зможуть конкурувати з роботами. Інші вважають, що в майбутньому з’являться нові, футуристичні робочі місця, але їх вистачить не на всіх – і суспільство розколеться. Ще одна група експертів очікує, що поява роботів підвищить ефективність і оплату праці (як це траплялося раніше, у міру розвитку автоматизації).
І, нарешті, третє питання, у якому вчені не можуть досягти консенсусу, стосується свідомих комп’ютерів – чи зможуть вони стати такими? Хтось вірить, що це неминуче, а хтось активно не погоджується, вважаючи, що «жива машина» – це щось зі світу фантастики, та в ньому і залишиться.
Людина, яка прагне розібратися в тому, що ж насправді відбувається, і як будуть розвиватися технології надалі, може заплутатися, намагаючись стежити за публічним дискурсом. Невже виходу не існує? Автор певен, що він є, і вважає: думки полярні не тому, що експерти мають різну інформацію, а тому що вони вірять у різні речі. Наприклад, прихильники ідеї про те, що комп’ютери стануть свідомими, вірять у те, що люди у своїй основі – теж машини. А значить, рано чи пізно вони зможуть створити механічну людину. Метою цієї книги Різ бачить дослідження тих переконань, які лежать в основі наших поглядів на роботів, автоматизацію, штучний інтелект і розум.
Аналогічно думки різняться й щодо автоматизації та роботизації. Думки експертів настільки полярні, що практично суперечать одна одній. Хтось говорить, що всі робочі місця стануть непотрібними, а людство вступить в епоху нової Великої депресії, тому що люди не зможуть конкурувати з роботами. Інші вважають, що в майбутньому з’являться нові, футуристичні робочі місця, але їх вистачить не на всіх – і суспільство розколеться. Ще одна група експертів очікує, що поява роботів підвищить ефективність і оплату праці (як це траплялося раніше, у міру розвитку автоматизації).
І, нарешті, третє питання, у якому вчені не можуть досягти консенсусу, стосується свідомих комп’ютерів – чи зможуть вони стати такими? Хтось вірить, що це неминуче, а хтось активно не погоджується, вважаючи, що «жива машина» – це щось зі світу фантастики, та в ньому і залишиться.
Людина, яка прагне розібратися в тому, що ж насправді відбувається, і як будуть розвиватися технології надалі, може заплутатися, намагаючись стежити за публічним дискурсом. Невже виходу не існує? Автор певен, що він є, і вважає: думки полярні не тому, що експерти мають різну інформацію, а тому що вони вірять у різні речі. Наприклад, прихильники ідеї про те, що комп’ютери стануть свідомими, вірять у те, що люди у своїй основі – теж машини. А значить, рано чи пізно вони зможуть створити механічну людину. Метою цієї книги Різ бачить дослідження тих переконань, які лежать в основі наших поглядів на роботів, автоматизацію, штучний інтелект і розум.