Перевод текста WILLIAM THOMSON
William Thomson was born on 26 June 1824 in Belfast, Ireland to mother Margaret Gardner and father James Thomson (a mathematics and engineering teacher at Royal Belfast Academical Institution). William was the second child born in a family of four children. He lost his mother at a very young age of 6 in 1830.
William suffered from heart problems and was very ill to the brink of dying at the age of 9. While his father was the professor in the university department of ‘Royal Belfast Academical Institution’, William got enrolled here. At the age of 10 William entered Glasgow University. The University had a system of providing several elementary school facilities for able students and William was definitely an able pupil to get enrolled in the institution. While studying in school William showed huge and natural interest in classics and sciences. It was quite obvious that William would take up higher studies which was greatly supported and made easy by his father who was a renowned teacher. In 1841 William was enrolled in Peterhouse College, Cambridge on his father’s introductory letters and great accommodation benefits arranged by his father.
William turned into a well-known learned professor barely at the young age of 22. He started giving lectures only after a few years had passed when he was a freshman in college.
Thomson was always greatly interested in the improvement of physical instrumentation, and he designed and implemented many new devices, including the mirrorgalvanometer that was used in the first successful sustained telegraph transmissions in transatlantic submarine cable. He was created Lord Kelvin for his work on the first transatlantic cable. Thomson had joined a group of industrialists in the mid 1850s on a project to lay a submarine cable between Ireland and Newfoundland. He played several roles in this project, being on the board of directors and also being an advisor on theoretical electrical matters.
He helped develop the second law of thermodynamics, and Kelvin argued that the key issue in the interpretation of the Second Law of Thermodynamics was the explanation of irreversible processes. He noted that if entropy always increased, the universe would ultimately reach a state of uniform temperature and maximum entropy from which it would not be possible to extract any work. He called this the Heat Death of the Universe. Therefore he proposed a thermodynamical theory based on the dominance of the energy concept, on which he believed all physics should be based. He said the two laws of thermodynamics expressed the indestructibility and dissipation of energy. By 1847, Thomson had already gained a good reputation as a scientist when he attended the British Association for the Advancement of Science annual meeting in Oxford where he stated “There is nothing new to be discovered in physics now. All that remains is more and more precise measurement.”
William Thomson (Lord Kelvin) had slipped on ice during the winter of 1860-1861 which had fractured his leg. Since then he limped till his death on 17 December 1907.
Объяснение: Вели́ке кня́зівство Лито́вське (лат.: Magnus Ducatus Lithuaniae, скорочено ВКЛ), повна назва — Вели́ке кня́зівство Лито́вське, Руське, Жемайтське та інших земель — монархічна держава у Східній Європі середньовіччя і нового часу. Існувала в 1236–1795. У час найбільшого розширення території знаходилось на теренах сучасної Литви, Білорусі, більшої частини України, крайньої західної частини Росії, Придністров'ї, Молдови, невеликої частини східної Польщі та невеликої частини східної Латвії.
Одна з найбільших європейських держав пізнього середньовіччя. Уперше назва «Литва» зафіксована у німецьких хроніках 1009 року. Велике князівство Литовське створене на землях балтських племен в 13-му столітті на основі східно-балтської за своїм етнічним походженням язичницької держави Міндовга. ВКЛРЖ значно розширене територіально у 14-му столітті за правління Гедиміна та його нащадків.
З 1385 перебувала в унії з Польським королівством. 1387 прийняла християнство у латинському обряді. 1569, за результатами Люблінської унії, об'єдналася із Короною Польською у федеративну державу Річ Посполита. До 1569 керувалася спадковими монархами, що носили титул Великих князів Литовських, Руських і Жемайтських; після 1569 — виборними монархами, що мали подвійний титул Королів Польських і Великих князів Литовських. Столиця розташовувалася спочатку в Новогрудку (Новгороді)[13] на колишніх ятвязьких землях, колонізованих Руссю у XII столітті, а згодом у Вільні (з 1323). На місцях управлялася князями і шляхтою різних національностей. Мала високий рівень децентралізації врядування.
Наприкінці 15 століття, в добу своєї могутності, охоплювала територію близько 850 000 км², на якій мешкало до 4,5 млн осіб різних національностей та конфесій. В елітарній культурі певний час панували руська мова та православ'я, які у 16 столітті витіснили польська мова та католицизм.
Вела перманентні війни із сусідами: Московією на сході, Тевтонським орденом на заході, Польщею та Галицько-Волинським князівством — Руським королівством на південному заході.
Через занепад Речі Посполитої у XVIII столітті, спричиненого шляхетською анархією, опинилася під впливом Російської імперії. 1772 року, внаслідок першого поділу Речі Посполитої, втратила Східну Білорусь. У 1792 і 1795, після другого й третього поділів, остаточно анексована Російською імперією.