Read again. what are mr cox's rules? диалог вот: mr cox: well, daniel. this is your room. what do you think? daniel: it’s very nice. mr cox: glad you like it. now, remember, there are some rules. you mustn’t make noise, and you have to keep the room tidy. daniel: ah, i see. can my friends come round? mr cox: only if they are students in this school. and only between 1pm and 9pm. daniel: oh, i see. can i bring food from the dining room here? mr cox: not really. you can only have snacks and soft drinks in your room. but remember, your room must always be tidy. daniel: erm ok. thank you, mr cox. mr cox: i hope you’ll be comfortable here, daniel
Акколь: мечты юных жителей
В галерее «Тенгри-Умай» проходит выставка фотографий «Акколь: воображая будущее, или Путешествия за пределы космодрома». Их автором выступила американская художница Джин Финли в сотрудничестве с выпускниками детского дома № 1 города Акколя Акмолинской области.
В Акколі розташований наземний комплекс керування космічними апаратами. І не дивно, що уявляючи своє майбутнє, юні жителі міста мріють керувати космічними кораблями, полетіти в космос, здійснити подорож на інші планети. Розповісти про свої мрії, візуалізувати своє майбутнє та запропонувала нинішнім випускникам дитячого будинку №1 художниця із Сан-Франциско Джин Фінлі.
– Я зайнялася ідеєю створити серію фотоавтопортретів та коротких оповідань молодих людей з різних країн – «Я в завтрашньому дні», – розповідає Джин Фінлі. – Втілюючи свою ідею, їжджу країнами світу і знаходжу цікавих мені хлопців.
Влітку 2015 року Фінлі та її однодумці Лідіа Метьюс та Ляззат Ханім приїхали до Акколь, для вихованців місцевого дитячого будинку провели майстер-класи з відеозйомки, фотографії та написання есе. Використовуючи отримані знання та навички, а також свою фантазію, різні речі та предмети, підлітки створили незвичайні фотоавтопортрети – себе у майбутньому. Вони також написали короткий твір про те, як вони представляють своє доросле життя.
Зображений на футбольному полі через сітку воріт Єгор Паршутін мріє стати спортивною зіркою. «Коли я покину це поле – досі єдине поле, на якому я грав – я знайду своє місце на футбольних полях Іспанії», – написав він у своєму творі. Автопортрет Вікторії Попової – дівчина у ковпаку з повареною в руках. Віка мріє стати шеф-кухарем, який розуміє мову тварин. А, наприклад, Равіль Сенін бачить себе степовим вершником. «Я перемістився за межі стін дитячого будинку в степу, де мешкають орел, лисиця, олень, кабан, шакал і борсук, – ділиться хлопчина. – І у цьому полі є космічна станція. Я лечу на коні повз цю космічну станцію, а високо в небі ширяє наді мною орел...»
The issue of the role of advertising in our lives is a very controversial one. Some people think that advertising encourages us to buy things that we really do not need, because they claim that advertisements have the power to influence on our purchasing behavior. Nevertheless, my point of view is that advertisements are incredible source of information about new products that may improve our lives.
Объяснение:
Вопрос о роли рекламы в нашей жизни - очень спорный. Некоторые люди думают, что реклама побуждает нас покупать вещи, которые нам действительно не нужны, потому что они утверждают, что реклама может влиять на наше покупательское поведение. Тем не менее, я считаю, что реклама - невероятный источник информации о новых продуктах, которые могут улучшить нашу жизнь.