The Russian village of Shuvalovka is a cultural experience. Visitors see, what life was in the village hundreds years ago. The modern village of Shuvalovka is the copy of how society looked in 1714. For many years different people received the earth, built buildings and shops. The village recreated traditional log srubny houses in which till the 18th century peasants lived in Novgorod. In each house there is the Russian furnace where the family cooked food. There are also restored shops and factories which provided people with products. Other sight in the village is the Oil Meadow. This place was and remains an ideal place for entertainments. Many holidays, popular sports tournaments, exhibitions and musical events are held here all the year round. In winter months in the village festive events are also held, and the skating rink, driving on sledge from a hill, traditional horse jumps and walks on horses is offered.
Педагогічна професія - одна з найдавніших. Виникла вона на початку розвитку людства. З покоління в покоління потрібно було передавати знання і навички володіння знаряддями праці, зброєю тощо.
В сучасному світі вчитель займає далеко не останнє місце в житті та здоров'ю учня, адже основну частину свого дня вони проводять в школі.
На даному етапі розвитку людства створюються багато нових винаходів, нових вимог, щодо використання їх на протязі всього навчального процесу, педагог необхідно йти з ними поруч.
Вчитель має готувати людину, органічно адаптовану до життя у світі багатоманітних зв'язків - від контактів із найближчим оточенням до глобальних зв'язків. Тому так важливо навчати дітей змалку співіснувати з іншими людьми та суспільними структурами, виробляти вміння регулювати різні психологічні, соціальні, політичні, міжнаціональні конфлікти.
Працю справжнього педагога живить віра в людину. Він повинен бути оптимістом, глибоко вірити у сили й можливості дітей, бачити насамперед усе краще, що їм притаманне, "проектувати хороше" (А. Макаренко). Учитель має підходити до кожної дитини з оптимістичною налаштованістю,навіть, якщо ризикує помилитися. Водночас він не повинен ідеалізувати їх позитивних рис, ігноруючи їх недоліки.
Насам перед хочеться сказати, що гнів і радість повинні бути педагогічно спрямований, не переходити меж, за якими вони стають шкідливими у вихованні. У стосунках з учнями завжди потрібно знати межі. Вчитель XXI ст.. має бути твердим, непохитним, послідовний у своїх вимогах і водночас гнучким. Він є наставником і керівником для учнів.
У навчально-виховній роботі від учителя потребуються організаторські здібності і уміння. Педагог має справу з колективом учнів, якими греби повсякчас керувати, направляти і спрямовувати діяльність,
Ще однією характеристикою вчителя XXI ст.. є його мовна культура. Мова найважливіший засіб спілкування вчителя з учнями, головний інструмент педагогічної праці. Вона є засобом безпосереднього впливу на свідомість і поведінку учнів. Важливі показники мовної культури педагога —змістовність, логічність, точність, ясність, стислість, простота, емоційна виразність, яскравість, образність, барвистість мовлення, правильна літературна вимова, вільне, невимушене оперування словом, фонетична виразність. інтонаційна різноманітність, чітка дикція, правильне використання логічних наголосів та психологічних пауз; взаємовідповідність між змістом і тоном, між словами, жестами та мімікою. Важливими у мовленні педагога е постановка голосу, його тон.
Учитель — головна фігура педагогічного процесу. Його особистий приклад — могутній фактор виховного впливу. Завдяки спілкуванню з учнями вчитель виховує їх не тільки словом, а й всіма якостями своєї особистості. Діти, говорив Л, Толстой, переймаються прикладом у сто разів сильніше, ніж найкрасномовнішими і найрозумнішими повчаннями. Вони (особливо це стосується дітей молодшого віку) копіюють учителя, наслідують його на кожному кроці. Вилив авторитетного педагога на учнів залишає свій відбиток на все їхнє життя. "Золотим правилом" науки виховання вважав К. Ушинський тезу: "Вчителеві треба бути таким, якими він хоче бачити своїх вихованців".
Головне завдання вчителя — навчати і виховувати. У ньому закорінені функції
В сучасному світі вчитель займає далеко не останнє місце в житті та здоров'ю учня, адже основну частину свого дня вони проводять в школі.
На даному етапі розвитку людства створюються багато нових винаходів, нових вимог, щодо використання їх на протязі всього навчального процесу, педагог необхідно йти з ними поруч.
Вчитель має готувати людину, органічно адаптовану до життя у світі багатоманітних зв'язків - від контактів із найближчим оточенням до глобальних зв'язків. Тому так важливо навчати дітей змалку співіснувати з іншими людьми та суспільними структурами, виробляти вміння регулювати різні психологічні, соціальні, політичні, міжнаціональні конфлікти.
Працю справжнього педагога живить віра в людину. Він повинен бути оптимістом, глибоко вірити у сили й можливості дітей, бачити насамперед усе краще, що їм притаманне, "проектувати хороше" (А. Макаренко). Учитель має підходити до кожної дитини з оптимістичною налаштованістю,навіть, якщо ризикує помилитися. Водночас він не повинен ідеалізувати їх позитивних рис, ігноруючи їх недоліки.
Насам перед хочеться сказати, що гнів і радість повинні бути педагогічно спрямований, не переходити меж, за якими вони стають шкідливими у вихованні. У стосунках з учнями завжди потрібно знати межі. Вчитель XXI ст.. має бути твердим, непохитним, послідовний у своїх вимогах і водночас гнучким. Він є наставником і керівником для учнів.
У навчально-виховній роботі від учителя потребуються організаторські здібності і уміння. Педагог має справу з колективом учнів, якими греби повсякчас керувати, направляти і спрямовувати діяльність,
Ще однією характеристикою вчителя XXI ст.. є його мовна культура. Мова найважливіший засіб спілкування вчителя з учнями, головний інструмент педагогічної праці. Вона є засобом безпосереднього впливу на свідомість і поведінку учнів. Важливі показники мовної культури педагога —змістовність, логічність, точність, ясність, стислість, простота, емоційна виразність, яскравість, образність, барвистість мовлення, правильна літературна вимова, вільне, невимушене оперування словом, фонетична виразність. інтонаційна різноманітність, чітка дикція, правильне використання логічних наголосів та психологічних пауз; взаємовідповідність між змістом і тоном, між словами, жестами та мімікою. Важливими у мовленні педагога е постановка голосу, його тон.
Учитель — головна фігура педагогічного процесу. Його особистий приклад — могутній фактор виховного впливу. Завдяки спілкуванню з учнями вчитель виховує їх не тільки словом, а й всіма якостями своєї особистості. Діти, говорив Л, Толстой, переймаються прикладом у сто разів сильніше, ніж найкрасномовнішими і найрозумнішими повчаннями. Вони (особливо це стосується дітей молодшого віку) копіюють учителя, наслідують його на кожному кроці. Вилив авторитетного педагога на учнів залишає свій відбиток на все їхнє життя. "Золотим правилом" науки виховання вважав К. Ушинський тезу: "Вчителеві треба бути таким, якими він хоче бачити своїх вихованців".
Головне завдання вчителя — навчати і виховувати. У ньому закорінені функції