Коли я був маленьким, то завжди мріяв скоріше вирости. Мені здавалося, у дорослих життя набагато цікавіше – вони можуть піти, куди схочуть, вміють користуватися складними пристроями та керувати автомобілем, можуть самі обирати одяг та не спати після обіду… А батьки тільки посміхалися та казали не поспішати, і що вони віддали би багато, аби знову стати дітьми.
Зараз ми вже підлітки, тому можемо спробувати зрозуміти, що то за пора життя – дитинство. Це світлий безтурботний час, коли щохвилини відкриваєш для себе щось нове, а поруч з тобою люблячі люди, завжди готові до . Мати вчить читати по книжках з великими картинками, тато намагається пояснити, що й як працює. Дідусь із бабусею завжди раді нашим візитам. Вони ще молоді й енергійні. Бабуся готує смакоту як на хату гостей та сподівається, що все це з'їм я один. Дідусь проводить екскурсії по саду, який здавався мені величезним.
Перший домашній улюбленець – кіт Мурзик. Перші друзі – сусідські діти, хлопці й дівчата різного віку. Перші сварки та розуміння, що люди бувають різні, дехто легко може образити.
Дитинство накладає відбиток на все життя людини, бо саме в цей період формуються основні риси характеру та світобачення, здібності та таланти. Я знаю декілька підлітків з нещасливих сімей, так їм і досі важко спілкуватися з іншими та досягати успіхів у навчанні.
Я вдячний своїм батькам за те, що моє дитинство було щасливим. Я не був розпещеною дитиною, проте мав усе необхідне, а головне – їхню турботу та увагу. Я б хотів, щоб теплі почуття, які викликають дитячі спогади, допомагали нам долати труднощі дорослого життя.
Я очень люблю смотреть фильм «Офицеры». Тема защиты Родины очень близка нашей семье. Мой дедушка, отец – кадровые военные. Дедушка очень много рассказывал мне о войне. Я смотрю фильм «Офицеры» и вспоминаю рассказы любимого дедушки.
В фильме ярко показан патриотизм и стойкость русских офицеров. Они преданы выбранному делу. Для них нет более важного дела, чем защита родной земли от захватчиков. За Родину они готовы отдать самое дорогое для человека – свою жизнь.
События, показанные в фильме, охватывают непростой период для нашей страны.
Действия происходят с начала 1920 года и по конец 1960-х годов. После окончания военного училища Алексей Трофимов направляется в среднеазиатский гарнизон для прохождения службы. Приезжает он туда вместе с женой Любой.
На новом месте службы Алексей знакомится с молодым офицером Иваном Вараввой. Алексей и Иван – очень смелые, светлые, искренние люди. Их объединяет крепкая мужская дружба, чувство ответственности перед родной страной. Вместе офицеры отважно борются с бандитами.
Судьбы Алексея и Любы тесно переплетены с историей страны. Они сумели пронести любовь через всю жизнь. Во время Великой отечественной войны отправляется на фронт Алексей, сын Егор. Люба служит военным врачом в госпитале. Она тяжело переносит известие о гибели сына.
В послевоенное время Алексей Трофимов встречается с Иваном Вараввой в Москве. Варавва предлагает товарищу переходить на работу в столицу. После недолгих раздумий Алексей и Люба возвращаются в родной гарнизон. Для Алексея Трофимова служить Родине – священный долг. Трофимовы гордятся, что их внук Иван тоже стал офицером. Он продолжает дело деда и отца. Ивану присваивают очередное воинское звание.
Роли в фильме исполняют замечательные актеры – Покровская Алина, Юматов Георгий, Лановой Василий. Создается впечатление, что они не играли, а прожили непростую жизнь на экране. В конце фильма звучит песня «От героев былых времен…». Она трогает душу, на глаза непроизвольно наворачиваются слезы. Хочется пересмотреть ленту еще раз.
Я считаю, что фильм «Офицеры» учит любви к Родине, верности, настоящей дружбе, смело преодолевать любые трудности.
Герои фильма – волевые и отважные люди, преданные любимой отчизне. Обязательно порекомендую друзьям посмотреть этот замечательный фильм.
ответ:Дитинство
Коли я був маленьким, то завжди мріяв скоріше вирости. Мені здавалося, у дорослих життя набагато цікавіше – вони можуть піти, куди схочуть, вміють користуватися складними пристроями та керувати автомобілем, можуть самі обирати одяг та не спати після обіду… А батьки тільки посміхалися та казали не поспішати, і що вони віддали би багато, аби знову стати дітьми.
Зараз ми вже підлітки, тому можемо спробувати зрозуміти, що то за пора життя – дитинство. Це світлий безтурботний час, коли щохвилини відкриваєш для себе щось нове, а поруч з тобою люблячі люди, завжди готові до . Мати вчить читати по книжках з великими картинками, тато намагається пояснити, що й як працює. Дідусь із бабусею завжди раді нашим візитам. Вони ще молоді й енергійні. Бабуся готує смакоту як на хату гостей та сподівається, що все це з'їм я один. Дідусь проводить екскурсії по саду, який здавався мені величезним.
Перший домашній улюбленець – кіт Мурзик. Перші друзі – сусідські діти, хлопці й дівчата різного віку. Перші сварки та розуміння, що люди бувають різні, дехто легко може образити.
Дитинство накладає відбиток на все життя людини, бо саме в цей період формуються основні риси характеру та світобачення, здібності та таланти. Я знаю декілька підлітків з нещасливих сімей, так їм і досі важко спілкуватися з іншими та досягати успіхів у навчанні.
Я вдячний своїм батькам за те, що моє дитинство було щасливим. Я не був розпещеною дитиною, проте мав усе необхідне, а головне – їхню турботу та увагу. Я б хотів, щоб теплі почуття, які викликають дитячі спогади, допомагали нам долати труднощі дорослого життя.
Объяснение:
Я очень люблю смотреть фильм «Офицеры». Тема защиты Родины очень близка нашей семье. Мой дедушка, отец – кадровые военные. Дедушка очень много рассказывал мне о войне. Я смотрю фильм «Офицеры» и вспоминаю рассказы любимого дедушки.
В фильме ярко показан патриотизм и стойкость русских офицеров. Они преданы выбранному делу. Для них нет более важного дела, чем защита родной земли от захватчиков. За Родину они готовы отдать самое дорогое для человека – свою жизнь.
События, показанные в фильме, охватывают непростой период для нашей страны.
Действия происходят с начала 1920 года и по конец 1960-х годов. После окончания военного училища Алексей Трофимов направляется в среднеазиатский гарнизон для прохождения службы. Приезжает он туда вместе с женой Любой.
На новом месте службы Алексей знакомится с молодым офицером Иваном Вараввой. Алексей и Иван – очень смелые, светлые, искренние люди. Их объединяет крепкая мужская дружба, чувство ответственности перед родной страной. Вместе офицеры отважно борются с бандитами.
Судьбы Алексея и Любы тесно переплетены с историей страны. Они сумели пронести любовь через всю жизнь. Во время Великой отечественной войны отправляется на фронт Алексей, сын Егор. Люба служит военным врачом в госпитале. Она тяжело переносит известие о гибели сына.
В послевоенное время Алексей Трофимов встречается с Иваном Вараввой в Москве. Варавва предлагает товарищу переходить на работу в столицу. После недолгих раздумий Алексей и Люба возвращаются в родной гарнизон. Для Алексея Трофимова служить Родине – священный долг. Трофимовы гордятся, что их внук Иван тоже стал офицером. Он продолжает дело деда и отца. Ивану присваивают очередное воинское звание.
Роли в фильме исполняют замечательные актеры – Покровская Алина, Юматов Георгий, Лановой Василий. Создается впечатление, что они не играли, а прожили непростую жизнь на экране. В конце фильма звучит песня «От героев былых времен…». Она трогает душу, на глаза непроизвольно наворачиваются слезы. Хочется пересмотреть ленту еще раз.
Я считаю, что фильм «Офицеры» учит любви к Родине, верности, настоящей дружбе, смело преодолевать любые трудности.
Герои фильма – волевые и отважные люди, преданные любимой отчизне. Обязательно порекомендую друзьям посмотреть этот замечательный фильм.
можно лучший ответ