Вызначы, якімі азначэннямі (дапасаванымі ці не) могуць быць у сказах словы пэўных часцін мовы. Дзеяслоў 1) Недапасаванае азначэнне 2)дапасаванае азначэнне Прыметнік 1)дапасаванае азначэнне 2)недапасаванае азначэнне
Достижением нашей культуры является сохранение культурного и исторического наследия - фольклора, который прекрасно передает характер белорусского народа, его изюминку. Сюда мы можем отнести песни, игры, танцы и сказки, легенды и загадки, пословицы и поговорки предков. Они трепетно оберегаются населением и передаются из поколения в поколение, сохраняются в книгах и фильмах, чтутся на праздниках.
Объяснение:
Вышиванка - это белорусская национальная одежда, которая в наше время вновь набирает популярность. Теперь вышиванка вышла на международный уровень и стала известна общественности.Национальный белорусский орнамент – это не просто украшение наряда, а целая история. Каждый символ, вышитый на такой одежде, обладал смыслом и сакральным значением. Все узоры можно «разгадать», они связаны с землей и являются особым шифром белорусского народа.
Історія білоруської мови — процес нерозривного розвитку білоруської мови з давньої праіндоєвропейської протомови до теперішнього часу.
Білоруська мова є старажитнапісьменнай, історія білоруської писемності налічує не менше 10 століть. Мова білоруського народу склалася в XIV-XVI століттях, коли землі сучасної Білорусі входили до складу Великого Князівства Литовського.
У пізньому 17 - поч. 19 в. в Речі Посполитій жива старобілоруська мова зберігалася тільки на білоруських землях і у простого народу, до пори - в дрібної шляхти. Соціальна верхівка суспільства, вихована в польській культурі, вважала білоруську мову взагалі непридатною для використання в літературі [2]. Саме в цей період білоруси зазнали особливо сильний тиск полонізації. Після повстань 1830 і особливо 1863 років полонізація, яку проводили тодішні місцева велика знати і католицьке духовенство, змінилася русифікацією, яку проводив царський уряд.
Зразки живий Старобілоруська мови потрапляли в літературу переважно в творах «шкільної драми», з яких тільки один [3] був зі своєю появою надрукований (сатира «Привітання на перший виїзд з Королевци ...», тисячі шістсот сорок два), залишок залишилася в рукописах. Ці твори, а точніше, їх фрагменти, і є практично єдиними зразками живого білоруської мови того часу. Мова їх схожа на народну кінця 19 - поч. 20 в., Чимало полонізмів. Записані вони переважно латиницею, мала їх частина, що зі Смоленської землі - кирилицею [2]. Крім того, деякі фонетичні особливості Старобілоруська мови збереглися в пам'ятках писемності білоруських татар кінця 16 - початку 17 ст. [2], наприклад, в Кітаб.
Сучасний етап розвитку білоруської мови умовно відраховується від початку 19 століття, коли були зроблені спроби створення літературної мови на основі народних говірок.
Достижением нашей культуры является сохранение культурного и исторического наследия - фольклора, который прекрасно передает характер белорусского народа, его изюминку. Сюда мы можем отнести песни, игры, танцы и сказки, легенды и загадки, пословицы и поговорки предков. Они трепетно оберегаются населением и передаются из поколения в поколение, сохраняются в книгах и фильмах, чтутся на праздниках.
Объяснение:
Вышиванка - это белорусская национальная одежда, которая в наше время вновь набирает популярность. Теперь вышиванка вышла на международный уровень и стала известна общественности.Национальный белорусский орнамент – это не просто украшение наряда, а целая история. Каждый символ, вышитый на такой одежде, обладал смыслом и сакральным значением. Все узоры можно «разгадать», они связаны с землей и являются особым шифром белорусского народа.
Объяснение:
Історія білоруської мови — процес нерозривного розвитку білоруської мови з давньої праіндоєвропейської протомови до теперішнього часу.
Білоруська мова є старажитнапісьменнай, історія білоруської писемності налічує не менше 10 століть. Мова білоруського народу склалася в XIV-XVI століттях, коли землі сучасної Білорусі входили до складу Великого Князівства Литовського.
У пізньому 17 - поч. 19 в. в Речі Посполитій жива старобілоруська мова зберігалася тільки на білоруських землях і у простого народу, до пори - в дрібної шляхти. Соціальна верхівка суспільства, вихована в польській культурі, вважала білоруську мову взагалі непридатною для використання в літературі [2]. Саме в цей період білоруси зазнали особливо сильний тиск полонізації. Після повстань 1830 і особливо 1863 років полонізація, яку проводили тодішні місцева велика знати і католицьке духовенство, змінилася русифікацією, яку проводив царський уряд.
Зразки живий Старобілоруська мови потрапляли в літературу переважно в творах «шкільної драми», з яких тільки один [3] був зі своєю появою надрукований (сатира «Привітання на перший виїзд з Королевци ...», тисячі шістсот сорок два), залишок залишилася в рукописах. Ці твори, а точніше, їх фрагменти, і є практично єдиними зразками живого білоруської мови того часу. Мова їх схожа на народну кінця 19 - поч. 20 в., Чимало полонізмів. Записані вони переважно латиницею, мала їх частина, що зі Смоленської землі - кирилицею [2]. Крім того, деякі фонетичні особливості Старобілоруська мови збереглися в пам'ятках писемності білоруських татар кінця 16 - початку 17 ст. [2], наприклад, в Кітаб.
Сучасний етап розвитку білоруської мови умовно відраховується від початку 19 століття, коли були зроблені спроби створення літературної мови на основі народних говірок.