1-б, в, г. 2 -а. 3 -б. 4 -в, (Возможно б, поскольку гипатоламо-гипофизная система классифицируется как эндокринная железа) Задание два - б,г,а,в,д. Рефлекс - бессознательная, стереотипная реакция организма на раздражители. Нервный импульс - Волна возбуждения, проходящего по мембране клетки в виде кратковременного возбуждения, мембрана изменяет свой потенциал, наружная поверхность становится отрицательно заряженной по отношению к соседней. Синапс - место контакта между нейронами, или между нейроном и эффекторной клеткой. Торможение - нервный процесс, обеспечивающий угнетение дальнейшей волны возбуждения. Медиатор - биологически активное вещество, обеспечивающее передачу нервного импульса в синапсе.
Сучасна екологія — складна багатогранна дисципліна, основою якої є біогеографічні знання, але яка поєднує сьогодні всі природничі, точні, гуманітарні і соціальні науки, з метою пошуків шляхів оптимального розвитку людства на максимально далеку перспективу, вироблення нових методів збереження біосфери планети. Сьогодні її поділяють на: біоетику, біоекологію, геоекологію, техноекологію, соціоекологію і космічну екологію. В структурі сучасної екології виділяють такі основні напрямки; загальну, спеціальну та прикладну екологію. Загальна екологія вивчає фундаментальні проблеми структурно-функціональної організації екосистем, а також досліджує взаємодію біосистем різних рівнів інтеграції між собою та довкіллям. Спеціальна екологія досліджує закономірності функціонування конкретних екосистем або особливості пристосування популяцій різних видів організмів чи їх угруповань до умов навколишнього середовища. Прикладна екологія з'ясовує різні аспекти дії чинників довкілля на біосистеми і спрямована на розв'язання головним чином практичних питань. агроекологія (сільськогосподарська екологія)
аутоекологія (екологія організмів)
популяційна екологія (демекологія)
синекологія (екологія угруповань)
системна екологія (екологія екосистем)
екологія людини із такими підрозділами, як соціоекологія, антропоекологія.
еволюційна екологія — вивчає історичні зміни екосистем і біосфери у зв'язку зі змінами умов довкілля. Системна екологія поділяється на розділи, які досліджують окремі види екосистем (екологія лісів, боліт тощо, а також урбоекологія, агроекологія і т. ін.). Ще одна класифікація екологічних дисциплін, за принципом теоретичності і застосування знань на практиці включає екологію теоретичну і практичну: Теоретична екологія (біоекологія) — екологія живих організмів: людини, тварин, рослин, мікроорганізмів. Цей розділ виник першим і є фундаментом екології.
2 -а.
3 -б.
4 -в, (Возможно б, поскольку гипатоламо-гипофизная система классифицируется как эндокринная железа)
Задание два - б,г,а,в,д.
Рефлекс - бессознательная, стереотипная реакция организма на раздражители.
Нервный импульс - Волна возбуждения, проходящего по мембране клетки в виде кратковременного возбуждения, мембрана изменяет свой потенциал, наружная поверхность становится отрицательно заряженной по отношению к соседней.
Синапс - место контакта между нейронами, или между нейроном и эффекторной клеткой.
Торможение - нервный процесс, обеспечивающий угнетение дальнейшей волны возбуждения.
Медиатор - биологически активное вещество, обеспечивающее передачу нервного импульса в синапсе.
В структурі сучасної екології виділяють такі основні напрямки; загальну, спеціальну та прикладну екологію.
Загальна екологія вивчає фундаментальні проблеми структурно-функціональної організації екосистем, а також досліджує взаємодію біосистем різних рівнів інтеграції між собою та довкіллям.
Спеціальна екологія досліджує закономірності функціонування конкретних екосистем або особливості пристосування популяцій різних видів організмів чи їх угруповань до умов навколишнього середовища.
Прикладна екологія з'ясовує різні аспекти дії чинників довкілля на біосистеми і спрямована на розв'язання головним чином практичних питань.
агроекологія (сільськогосподарська екологія)
аутоекологія (екологія організмів)
популяційна екологія (демекологія)
синекологія (екологія угруповань)
системна екологія (екологія екосистем)
екологія людини із такими підрозділами, як соціоекологія, антропоекологія.
еволюційна екологія — вивчає історичні зміни екосистем і біосфери у зв'язку зі змінами умов довкілля.
Системна екологія поділяється на розділи, які досліджують окремі види екосистем (екологія лісів, боліт тощо, а також урбоекологія, агроекологія і т. ін.).
Ще одна класифікація екологічних дисциплін, за принципом теоретичності і застосування знань на практиці включає екологію теоретичну і практичну:
Теоретична екологія (біоекологія) — екологія живих організмів: людини, тварин, рослин, мікроорганізмів. Цей розділ виник першим і є фундаментом екології.