1.что объединяет между собой кормовой белок,витамины и антибиотики? 2.интерфероны - это белки, подавляющие размножение вирусов, инсулин - гормон , который регулирует уровень глюкозы в крови.каким получают эти вещества?
Пам'ять - одна з найважливіших функцій головного мозку.
У людини процеси пам’яті тісно пов’язані з роботою другої сигнальної системи. Залежно від часу, протягом якого зберігається інформація, розрізняють оперативну, короткочасну та довготривалу пам’ять.
Пам'ять - одна з найважливіших функцій головного мозку.
Оперативна – це збереження інформації після її запам’ятовування на час, потрібний на виконання певного завдання; здійснюється на рівні рецепторів. Короткочасна – це запам’ятовування і збереження інформації на короткий термін (від кількох секунд до кількох хвилин) після одноразового та дуже нетривалого сприймання. Якщо інформація не повторюється, то вона зникає з пам’яті, не залишаючи відчутних слідів.
Довготривала пам’ять забезпечує тривале збереження знань, образів, переживань, які запам’ятовуються після багаторазового повторення і відтворення. Це глибинна пам’ять, що зберігає найважливіше і найпотрібніше.
Пам'ять складається з трьох процесів:запам'ятовування, або закріплення, інформації (фіксація);
збереження, або утримання, інформації (ретенція);
відтворення інформації (репродукція).
Ці процеси тісно пов'язані один з одним, і поділ їх до певної міри умовний.
Людська пам'ять тримає в собі два види інформації:
видову, нагромаджену в процесі еволюції протягом багатьох тисячоліть, що виявляється безумовними рефлексами та інстинктами і передається спадково;
набуту в процесі життя кожної людини, що реалізується в умовних рефлексах. В основі пам'яті лежить властивість нервової тканини змінюватися під впливом дії подразників, зберігати в собі сліди нервового збудження. Зрозуміло, сліди колишніх впливів не можна розуміти як якісь відбитки, на зразок слідів людини на вологому піску. Під слідами в даному випадку розуміють певні електрохімічні та біохімічні зміни в нейронах (міцність слідів і залежить від того, які зміни, електрохімічні або біохімічні, мали місце). Ці сліди можуть за певних умов пожвавлюватися (або, як кажуть, актуалізуватися), тобто в них виникає процес збудження за відсутності подразника, що викликав вказані зміни.
Утворення і збереження тимчасових зв'язків їх згасання і пожвавлення представляють собою фізіологічну основу асоціацій. Про це і говорив І. П. Павлов: «Тимчасовий нервовий зв'язок є універсальним фізіологічним явищем у тваринному світі і в нас самих. А разом з тим воно і психічне - те, що психологи називають асоціацією, чи буде це утворення з'єднань з усіляких дій, вражень або з літер, слів і думок».
В даний час немає єдиної теорії механізмів пам'яті.
Більш переконлива нейронна теорія, яка виходить з уявлення, що нейрони утворюють ланцюги, по яких циркулюють біоструми. Під впливом біострумів відбуваються зміна в синапсах (місцях з'єднань нервових клітин), що полегшує подальше проходження біострумів по цих шляхах. Різний характер ланцюгів нейронів і відповідає тій чи іншій закріпленій інформації.
Інша теорія молекулярна теорія пам'яті, вважає, що під впливом біострумів в протоплазмі нейронів утворюються особливі білкові молекули, на яких «записується» надходяча у мозок інформація (приблизно так, як на магнітофонній стрічці записуються слова і музика). Вчені навіть намагаються витягти з мозку померлої тварини ці, як вони називають, «молекули пам'яті». А далі йдуть вже зовсім фантастичні припущення про те, що коли-небудь «молекули пам'яті» можна буде витягувати з мозку померлої людини (або навіть синтезувати в лабораторіях), виготовляти «піґулки пам'яті» або спеціальну рідину для ін'єкцій і таким чином пересаджувати знання в голову іншої людини. Такого роду вигадки, звичайно, здатні тільки скомпрометувати молекулярну теорію пам'яті.
Регенерация – процесс вторичного развития органа или ткани, вызванный повреждениями какого – либо рода. Регенерация может быть физиологической и репаративной. ... Типичная репаративная регенерация возможна у высших организмов, в т.ч. и человека. Например, при устранении некротических клеток органов. ... В наиболее общей форме периодизация онтогенеза млекопитающих вообще и человека в частности была предложена школой А.В.Нагорного в 60-х гг. Весь полный цикл индивидуального развития эти авторы делят на два периода
Пам'ять - одна з найважливіших функцій головного мозку.
У людини процеси пам’яті тісно пов’язані з роботою другої сигнальної системи. Залежно від часу, протягом якого зберігається інформація, розрізняють оперативну, короткочасну та довготривалу пам’ять.
Пам'ять - одна з найважливіших функцій головного мозку.
Оперативна – це збереження інформації після її запам’ятовування на час, потрібний на виконання певного завдання; здійснюється на рівні рецепторів. Короткочасна – це запам’ятовування і збереження інформації на короткий термін (від кількох секунд до кількох хвилин) після одноразового та дуже нетривалого сприймання. Якщо інформація не повторюється, то вона зникає з пам’яті, не залишаючи відчутних слідів.
Довготривала пам’ять забезпечує тривале збереження знань, образів, переживань, які запам’ятовуються після багаторазового повторення і відтворення. Це глибинна пам’ять, що зберігає найважливіше і найпотрібніше.
Пам'ять складається з трьох процесів:запам'ятовування, або закріплення, інформації (фіксація);
збереження, або утримання, інформації (ретенція);
відтворення інформації (репродукція).
Ці процеси тісно пов'язані один з одним, і поділ їх до певної міри умовний.
Людська пам'ять тримає в собі два види інформації:
видову, нагромаджену в процесі еволюції протягом багатьох тисячоліть, що виявляється безумовними рефлексами та інстинктами і передається спадково;
набуту в процесі життя кожної людини, що реалізується в умовних рефлексах. В основі пам'яті лежить властивість нервової тканини змінюватися під впливом дії подразників, зберігати в собі сліди нервового збудження. Зрозуміло, сліди колишніх впливів не можна розуміти як якісь відбитки, на зразок слідів людини на вологому піску. Під слідами в даному випадку розуміють певні електрохімічні та біохімічні зміни в нейронах (міцність слідів і залежить від того, які зміни, електрохімічні або біохімічні, мали місце). Ці сліди можуть за певних умов пожвавлюватися (або, як кажуть, актуалізуватися), тобто в них виникає процес збудження за відсутності подразника, що викликав вказані зміни.
Утворення і збереження тимчасових зв'язків їх згасання і пожвавлення представляють собою фізіологічну основу асоціацій. Про це і говорив І. П. Павлов: «Тимчасовий нервовий зв'язок є універсальним фізіологічним явищем у тваринному світі і в нас самих. А разом з тим воно і психічне - те, що психологи називають асоціацією, чи буде це утворення з'єднань з усіляких дій, вражень або з літер, слів і думок».
В даний час немає єдиної теорії механізмів пам'яті.
Більш переконлива нейронна теорія, яка виходить з уявлення, що нейрони утворюють ланцюги, по яких циркулюють біоструми. Під впливом біострумів відбуваються зміна в синапсах (місцях з'єднань нервових клітин), що полегшує подальше проходження біострумів по цих шляхах. Різний характер ланцюгів нейронів і відповідає тій чи іншій закріпленій інформації.
Інша теорія молекулярна теорія пам'яті, вважає, що під впливом біострумів в протоплазмі нейронів утворюються особливі білкові молекули, на яких «записується» надходяча у мозок інформація (приблизно так, як на магнітофонній стрічці записуються слова і музика). Вчені навіть намагаються витягти з мозку померлої тварини ці, як вони називають, «молекули пам'яті». А далі йдуть вже зовсім фантастичні припущення про те, що коли-небудь «молекули пам'яті» можна буде витягувати з мозку померлої людини (або навіть синтезувати в лабораторіях), виготовляти «піґулки пам'яті» або спеціальну рідину для ін'єкцій і таким чином пересаджувати знання в голову іншої людини. Такого роду вигадки, звичайно, здатні тільки скомпрометувати молекулярну теорію пам'яті.
Объяснение:
Регенерация – процесс вторичного развития органа или ткани, вызванный повреждениями какого – либо рода. Регенерация может быть физиологической и репаративной. ... Типичная репаративная регенерация возможна у высших организмов, в т.ч. и человека. Например, при устранении некротических клеток органов. ... В наиболее общей форме периодизация онтогенеза млекопитающих вообще и человека в частности была предложена школой А.В.Нагорного в 60-х гг. Весь полный цикл индивидуального развития эти авторы делят на два периода