1. функция растительного углевода в животных организмов выполняет а) хитинг б) гликоген в) крахмал г) целлюлоза 2. какую функцию выполняют только белки а) защитную б) энергетическую в) запасающую г) двигательную 3. не относятся к функциям липидов а) запасающую б) регулярную в) транспортная г) строительная
Кільчасті черви відіграють значну роль у природі. Прісноводні та морські кільчасті черви є базою живлення для інших тварин. Наприклад, нереїди і піскожили є основою живлення багатьох промислових риб. Малощетинкові (трубочники) є хорошим кормом для багатьох видів прісноводних риб, дощові черви – основна їжа кротів, їжаків, жаб, шпаків та ін. Дощові черви відіграють значну роль у процесах ґрунтоутворення, що вперше відзначив англійський біолог Ч. Дарвін. Вони прокладають у ґрунті довгі ходи, які полегшують проникнення дощової води, повітря до кореневої системи рослин, забезпечують швидке розкладання опалого листя і утворення гумусу. Крім того, вони беруть участь у перемішуванні ґрунту, виносячи на поверхню з глибших шарів частинки землі, які містять неорганічні компоненти. Викиди червів мають pH = 7,0, тому вони запобігають окисленню та олужненню ґрунту. Таким чином, наявність дощових червів у ґрунті сприяє підвищенню його родючості і є показником стану ґрунту.
Розрізняють 5 форм тромбоцитів:
1) юні (0-0,8%);
2) зрілі (90,1 -95,1%);
3) старі (2,2-5,6%);
4) форми роздратування (0,8-2,3%);
5) дегенеративні форми
(0-0,2%).
Лейкоци́ти (грец. leuko — білий), білокрівці, білі (безбарвні) — кров'яні клітини, які складаються із цитоплазми і ядра; утворюються в червоному кістковому мозку, селезінці, лімфатичних вузлах. На відміну від еритроцитів, що рухаються завдяки току крові, лейкоцити здатні самі активно рухатись подібно до амеби, проникати крізь стінку капілярів і виходити у міжклітинний простір. Лейкоцити виконують важливу функцію захисту організму від проникнення хвороботворних мікробів. При пошкодженні шкіри вони направляються із судин у тканини, до рани, де захоплюють бактерії і перетравлюють їх. Цей процес називається фагоцитозом, а білі кров'яні клітини, що здійснюють цю функцію, — фагоцитами.
Є кілька видів лейкоцитів, різних за розмірами, будовою і функціями. Усі вони мають ядро. Форма лейкоцитів непостійна, змінна. Окремі види (лімфоцити) дозрівають у вилочковій залозі (тимусі) й лімфатичних вузлах. Ці лімфоцити потрапляють у кров разом з лімфою. Лейкоцити руйнуються в селезінці та місцях запалення. Живуть від кількох діб до кількох десятків років. Ті лейкоцити, що утворюються в лімфатичних вузлах, живуть від 100 до 200 діб. Лейкоцитам, на відміну від еритроцитів, властивий амебоїдний рух, завдяки чому вони здатні проходити крізь стінки найменших кровоносних судин і рухатися між клітинами. Збільшення лейкоцитів понад фізіологічну норму називають лейкоцитозом. Він розвивається при запальних процесах, інфекційних захворюваннях, після споживання їжі та під час важкої фізичної праці. Зменшення кількості лейкоцитів у крові нижче норми називають лейкопенією, її спричиняють деякі інфекційні захворювання, а також променеве враження організму. Основна функція лейкоцитів — захист організму від еритроцитоплазматичних чужорідних предметів.
До групи лейкоцитів відносяться лімфоцити — білі кров'яні клітини, що знаходяться переважно в лімфі. Лімфоцити також відіграють велику роль у захисних реакціях організму, зокрема в утворенні імунітету.