1. Изучите диаграмму и объясните, почему с течением времени у человека который регулярно тренируется, количество в крови лактата (молочная кислота) после физической нагрузки снижается А) обоснуйте свой ответ, используя знания анаэробного и аэробного дыхания
Б) приведите примеры видов спорта, при которых нагрузка на организм возрастает постепенно
1. Зовні листова пластинка покрита тонкою прозорою шкіркою (епідермісом). Шкіра складається з одного шару живих клітин, щільно прилеглих один до одного, вгорі шкірка покрита шаром воску або воскообразного речовини - Кутіна, який також виконує захисну функцію. На верхньому або нижньому шарі епідермісу листка знаходиться продихи (пора), через яке відбувається випаровування води і газообмін з навколишнім середовищем.
2. Продих складається з двох замикаючих клітин і продихної щілини між ними. До замикаючим примикають побічні клітини. Під продихом розташована повітряна порожнина. Продихи здатні автоматично закриватися або відкриватися в міру необхідності. Це обумовлено тургорного явищами. Стінки клітини нерівномірно потовщені - ті, що знаходяться один напроти одного - значно товщі інших і практично не розтягуються. У них знаходиться велика кількість мітохондрій та активно йде фотосинтез, в процесі якого накопичуються вуглеводи. Це призводить до підвищення осмотичного потенціалу. Вода з сусідніх клітин спрямовується в прикінцеві клітини: їх обсяг збільшується, різко зростає тургорний тиск. При збільшенні обсягу зовнішні тонкі стінки стають увігнутими і розсуваються. Продихи відкриваються. У нічний час в результаті припинення фотосинтезу концентрація речовин в клітинному соку цих клітин зменшується, тургор падає, продихи закривається. Продихна щілина закривається ще й при нестачі вологи, так як замикають клітини не здатні в таких умовах підтримувати високий тургорний тиск.
Объяснение:
Осмоти́чний ти́ск (або дифу́зний ти́ск) — термодинамічний параметр, що характеризує прагнення розчину понизити свою концентрацію при зіткненні з чистим розчинником внаслідок зустрічної дифузії молекул розчинника та розчиненої речовини.
Ту́ргор (Turgor; від лат. Turgeo — бути наповненим) — пружність тканини, змінна залежно від її фізичного стану. Це гідростатичний внутрішній тиск клітини, що означає повне насичення клітини водою.
Влади́мир Ива́нович Верна́дский (28 февраля (12 марта) 1863, Санкт-Петербург, Российская империя — 6 января 1945, Москва, СССР) — русский и советский учёный-естествоиспытатель, мыслитель и общественный деятель. Академик Петербургской академии наук (1908) (в дальнейшем переименована в Российскую академию наук (1917), АН СССР (1925)[4]); один из основателей и первый президент Украинской академии наук (1918—1921)[5][6]. Создатель научных школ и науки биогеохимии. Один из представителей русского космизма. Лауреат Сталинской премии I степени (1943).
В круг его научных интересов входили: минералогия, кристаллография, геохимия, геология, почвоведение, радиогеология, биология, палеонтология, биогеохимия, метеоритика, философия и история науки. Кроме того, занимался организаторской и общественной деятельностью.
1. Зовні листова пластинка покрита тонкою прозорою шкіркою (епідермісом). Шкіра складається з одного шару живих клітин, щільно прилеглих один до одного, вгорі шкірка покрита шаром воску або воскообразного речовини - Кутіна, який також виконує захисну функцію. На верхньому або нижньому шарі епідермісу листка знаходиться продихи (пора), через яке відбувається випаровування води і газообмін з навколишнім середовищем.
2. Продих складається з двох замикаючих клітин і продихної щілини між ними. До замикаючим примикають побічні клітини. Під продихом розташована повітряна порожнина. Продихи здатні автоматично закриватися або відкриватися в міру необхідності. Це обумовлено тургорного явищами. Стінки клітини нерівномірно потовщені - ті, що знаходяться один напроти одного - значно товщі інших і практично не розтягуються. У них знаходиться велика кількість мітохондрій та активно йде фотосинтез, в процесі якого накопичуються вуглеводи. Це призводить до підвищення осмотичного потенціалу. Вода з сусідніх клітин спрямовується в прикінцеві клітини: їх обсяг збільшується, різко зростає тургорний тиск. При збільшенні обсягу зовнішні тонкі стінки стають увігнутими і розсуваються. Продихи відкриваються. У нічний час в результаті припинення фотосинтезу концентрація речовин в клітинному соку цих клітин зменшується, тургор падає, продихи закривається. Продихна щілина закривається ще й при нестачі вологи, так як замикають клітини не здатні в таких умовах підтримувати високий тургорний тиск.
Объяснение:
Осмоти́чний ти́ск (або дифу́зний ти́ск) — термодинамічний параметр, що характеризує прагнення розчину понизити свою концентрацію при зіткненні з чистим розчинником внаслідок зустрічної дифузії молекул розчинника та розчиненої речовини.
Ту́ргор (Turgor; від лат. Turgeo — бути наповненим) — пружність тканини, змінна залежно від її фізичного стану. Це гідростатичний внутрішній тиск клітини, що означає повне насичення клітини водою.
Объяснение:
Влади́мир Ива́нович Верна́дский (28 февраля (12 марта) 1863, Санкт-Петербург, Российская империя — 6 января 1945, Москва, СССР) — русский и советский учёный-естествоиспытатель, мыслитель и общественный деятель. Академик Петербургской академии наук (1908) (в дальнейшем переименована в Российскую академию наук (1917), АН СССР (1925)[4]); один из основателей и первый президент Украинской академии наук (1918—1921)[5][6]. Создатель научных школ и науки биогеохимии. Один из представителей русского космизма. Лауреат Сталинской премии I степени (1943).
В круг его научных интересов входили: минералогия, кристаллография, геохимия, геология, почвоведение, радиогеология, биология, палеонтология, биогеохимия, метеоритика, философия и история науки. Кроме того, занимался организаторской и общественной деятельностью.