1. Какие формы изменчивости вам известны? 2. Приведите примеры влияния среды на проявление
признака.
3. Приведите примеры, доказывающие ненаследуемость
изменений признака, вызванных действие
вием условий
внешней среды.
4. Что такое норма реакции?
5. Что такое мутация? Какие структуры клетки пере-
страиваются при мутационной изменчивости?
6. Дайте классификацию мутаций.
7. Что такое полиплоидия? Какое значение она имеет
для растениеводства?
8. С каких воздействий можно вызвать увели-
чение частоты мутаций?
Подумайте!
1. Почему ненаследственная изменчивость называется
групповой или определённой?
2. Какое значение для жизни человека имеет широта
нормы реакции его признаков и свойств?
3. Может ли комбинативная изменчивость проявиться
при бесполом размножении?4. Какое значение имеет для человека искусственное
получение мутаций у сельскохозяйственных животных?
Захворювання сечовидільної системи досить різноманітні, між тим з усіх недуг виділяють три основних. Основні захворювання сечовидільної системи:
- сечокам'яної захворювання. Виражається в формі освіти піску і каменів у внутрішніх органах системи сечовиділення.
Сечокам'яної захворювання може уразити людину будь-якого віку. Однак найчастіше відзначається у молодих осіб та осіб середньої вікової групи. При цьому у зазначеній категорії осіб камені формуються в безпосередньо в тканинах нирок і сечовивідних шляхів, а у людей похилого віку в сечовому міхурі. Кількість каменів і їх розмір можуть бути різними, це має відношення до протікання хвороби та індивідуальним особливостям організму хворого.
- нефрит. Нефрит або запальний процес у нирках відноситься до категорії захворювань сечовидільної системи запального походження. Нефрит розвивається через перенесеного раннє захворювання, наприклад, ангіни. Провокує розвиток нефриту переохолодження.
- цистит. Запальний процес сечового міхура може бути інфекційним або неінфекційних. Неінфекційний цистит розвивається через агресивного впливу на слизову оболонку сечового міхура лікарських препаратів за умови їх тривалого вживання, в процесі опіків слизової, при травмуванні оболонки сторонніми предметами, камінням в сечовому міхурі, при ендоскопічному обстеженні, при променевому лікуванні новоутворень жіночої статевої системи, прямого кишечника або безпосередньо сечового міхура.
Етіологія захворювань сечовидільної системи:
- простудні захворювання, переохолодження;
- травми і ушкодження, підняття великої ваги;
- інфекційні захворювання, наприклад, лор-захворювання;
- отруйні речовини і потужні лікарські препарати, інтоксикації;
- хвороби серця і судин, інших внутрішніх органів, мають відношення до системи сечовиділення;
- вагітність, новоутворення, запори та інше.
Симптоми захворювань сечовидільної системи
- скорочення нижче норми кількості сечі через зниження артеріального тиску;
- збільшення числа сечовипускань і кількості сечі за день через розлади роботи підшлункової залози;
- прозора сеча, що виникає в процесі зневоднення організму, цукрового діабету або розлади ниркової функції;
- каламутна рідина сечі, що відрізняється різким запахом - при отруєннях, захворюваннях кишечника або інших внутрішніх органів.
Варто сказати, що нирки є органом , що містить отруйні речовини. І захворювання сечовивідних шляхів звичайно мають відношення до цього. Захворювання сечовивідних шляхів можуть мати гострий та хронічний характер.
У разі гострого запалення відзначаються сильні ріжучі болі в процесі сечовипускання, прискорені позиви з малим об'ємом рідини, хворобливість в області лобка, енурез, хворобливість в області попереку. Сеча може набувати каламутність, бути з домішками крові або гною.
Хронічні захворювання сечовивідних шляхів відрізняються аналогічними проявами, що і гострі форми. Характерні періоди ремісії та загострення. При сильному ураженні тканин нирок відзначаються ціаноз і свербіж.
Для лікування захворювань сечовивідної системи використовуються збори і суміші лікарських трав, які мають протизапальну, знезаражувальним, сечогінну, спазмолітичну і зміцнює властивостями. Крім того, такі гомеопатичні збори нормалізують склад крові і процес гемопоезу, сприяють відтоку жовчі, посилюють потовиділення, приводять у норму метаболічні процеси і зміцнюють імунітет. Основне завдання лікарських трав - нормалізація функцій видільних внутрішніх органів.