1. Кишковопорожнинні — це: (кожна відповідь: ) Тести до теми: Тип Губки. Тип Киркового
а) двошарові тварини; 6) тришарові тварини, у колоніальні на
мікроорганізми.
2. Рухову функцію у кишковопорожнинних виконують
а) проміжні клітини; б) епітеліально-м'язові клітини, в) драги
3. Кишковопорожнинні дихають:
а) зябрами; б) усією поверхнею тіла; в) легенями, г) трахеи
4. Зовнішній шар клітин тіла кишковопорожнинних — це
а) ектодерма; б) ентодерма; в) мезодерма; г) мезоглея.
5. Для губок характерна відсутність:
а) кістяка; б) систем органів; в) клітинної будови, г) ембріон
6. У кишковопорожнинних є:
а) лише анальний отвір; б) лише ротовий отвір; в) і ротовий
роторой

1) Человеку нужна еда и витамины (мясо,молоко(у коровы, у козы), одежда (шкура).

2) Наверное мясо, в нём много витаминов и питательных веществ.

3) Лягушки, жабы и... наверное птиц... ежей...

4) Собакт (волки..напимер) былт одомашнены в качестве , например для охоты.

5) Собак, попугаев, кошек, хомяков, птиц, кур, петухов, ежей (но редко), иногда даже змей...

Одомашненивание - это скорее какой-нибудь процесс при долгом времени.. Изменение видов каких-нибудь животных, ну или растений...

Утилитарные цели - цель, эстетическое какое-нибудь направление... Человек с этого направления пытается получить много материальной выгоды... и т.д.

я старалась)))

Відповідь:

Додаткові органи дихання

У тому випадку, якщо зябра не в змозі забезпечити потреби риб у кисні, використовуються й інші структури, що мають значні поверхні, які спроможні забезпечувати дифузію газів.

Дихання через шкіру – одна із характерних рис водних тварин. І хоча у риб луска утрудняє дихання поверхнею тіла, у багатьох видів роль так званого шкірного дихання велика, особливо у несприятливих умовах. За інтенсивністю такого дихання прісноводних риб поділяють на три групи:

+

Риби що пристосувалися жити в умовах сильного дефіциту кисню. Це риби, які населяють водойми, що добре прогріваються, із підвищеним вмістом органічних речовин, у яких часто ігається нестача кисню. У цих риб частка шкірного дихання в загальному диханні складає 17 - 22 %, в окремих особин – 42 - 80 %. Це такі риби, як короп, карась, сом, вугор, в'юн. При цьому риби, у яких шкіра має найбільше значення у диханні, позбавлені луски або вона дрібна і не утворює суцільного покриву. Наприклад, у в'юна 63 % кисню поглинається шкірою, 37 % - зябрами; а коли зябра не працюють, через шкіру споживається до 85 % кисню, а інша частина надходить через кишечник.

Риби, що мають меншу потребу у кисні і потрапляють у несприятливі умови рідше. До них відносяться ті, які мешкають на дні, але у проточній воді – стерлядь, осетер, севрюга. Інтенсивність шкірного дихання в них складає 9 – 12 % від загального. Хоча у цих риб тверді покрови (жучки, щитки) менше закривають шкіру, ніж луска у лускатого коропа, проте частка шкірного дихання у загальному менша.

Риби проточних водойм із чистою, добре аерованою водою. Це риби річок або чистих непроточних водоймищ, у яких не ігається значного дефіциту кисню. У зазначену групу входять сиги, корюшка, плітка, окунь, йорж. Інтенсивність шкірного дихання досягає 3,3 - 9 % від загального.

Пояснення: