) 1. Куляста форма характерна для бактерій:
а) коки; б) бацили; в) вібріони; г) спірохети; д) мікоплазми.
2. Клітинна стінка відсутня у бактерій:
а) коки; б) мікоплазми; в) вібріони; г) бацили; д) правильної відповіді немає.
3. У поділі клітини беруть участь:
а) рибосоми; б) центріолі; в) ендоплазматична сітка; г) мітохондрії; д) правильної відповіді немає.
4. Фотосинтез відбувається у:
а) лейкопластах; б) хлоропластах; в) мітохондріях; г) рибосомах; д) вакуолі.
5. Складна оцвітина складається з:
а) одного шару віночка; б) шару віночка і чашечки; в) тичинок; г) маточки;
д) правильної відповіді немає.
6. У світлову фазу фотосинтезу відбувається:
а) поглинання вуглекислого газу; б) синтез глюкози; в) синтез білка; г) виділення вуглекислого газу; д) виділення кисню.
7. Усі постійні тканини рослин утворюються з:
а) покривної; б) флоеми; в) паренхіми; г) деревини; д) твірної.
8. Найпримітивнішими водоростями Царства Рослин є:
а) евгленові; б) зелені; в) харові; г) діатомові; д) червоні.
9. До підцарства Вищі рослини не належать:
а) водорості; б) мохоподібні; в) хвощеподібні; г) плауноподібні; д) правильної відповіді немає.
10. Розмноження насінням відбувається у:
а) хвощеподібних; б) папоротеподібних; в) плауноподібних; г) квіткових рослин;
д) мохоподібних.
11. Мутовчасте листкорозміщення характерне для:
а) бузка; б) яблуні; в) елодеї; г) берези; д) правильної відповіді немає.
12. Ділянку пагона між вузлами називають:
а) вузлом; б) міжвузлям; в) пазухою; г) стрілкою; д) брунькою.
13. Кут, що утворює листок із стеблом, називають:
а) вузлом; б) міжвузлям; в) пазухою; г) стрілкою; д) правильної відповіді немає.
14. Проста оцвітина складається з:
а) одного шару віночка; б) шару віночка і чашечки; в) тичинок; г) маточки;
д) правильної відповіді немає.
15. У темнову фазу фотосинтезу відбувається:
а) синтез глюкози; б) синтез АТФ; в) виділення кисню; г) розщеплення молекули води;
д) правильної відповіді немає.
16. Реплікація ДНК - це:
а) синтез дочірньої молекули ДНК на матричній ДНК; б) синтез РНК на матричній ДНК;
в) синтез ДНК на РНК; г) синтез білка; д) розпад білка.
17. Вторинна покривна тканина — це:
а) коленхіма; б) епідерма; в) корок; г) склеренхіма; д) луб'яні волокна.
18. Органели, побудовані з двошарової мембрани — це:
а) вакуоля; б) мітохондрії; в) комплекс Гольджі; г) ендоплазматична сітка;
д) правильної відповіді нема.
19. Трансляція - це:
а) біосинтез білка; б) синтез ДНК на матричній ДНК; в) синтез РНК на матричній ДНК;
г) синтез РНК на РНК; д) розпад білка.
20. Альгологія – розділ біології, що вивчає:
а) найпростіші; б) мохоподібні; в) гриби; г) водорості; д) лишайники.
21. Місцем прикріплення листка на пагоні називають:
а) вузол; б) міжвузол; в) пазуха; г) брунька; д) розетка.
22. Комплементарною азотистою основою до тиміну у молекулі ДНК є:
а) урацил; б) аденін; в) гуанін; г) цитозин; д) правильної відповіді немає.
23. Найпримітивніші вищі рослини - це:
а) папоротеподібні; б) плауноподібні; в) мохоподібні; г) хвощеподібні;
д) правильної відповіді немає.
24. До провідних тканин рослин належить:
а) ксилема; б) корок; в) паренхіма; г) епідерміс; д) правильної відповіді немає.
25. Мичкувата коренева система наявна у:
а) складноцвітих; б) пасльонових; в) бобових; г) капустяних; д) лілійних.
Вели́кие географи́ческие откры́тия — период в истории человечества, начавшийся в XV веке и продолжавшийся до XVII века, в ходе которого европейцы открывали новые земли и морские маршруты в Африку, Америку, Азию и Океанию в поисках новых торговых партнёров и источников товаров, пользовавшихся большим спросом в Европе. Историки обычно соотносят «Великие географические открытия» с первопроходческими дальними морскими путешествиями португальских и испанских путешественников в поисках альтернативных торговых путей в «Индии» за золотом, серебром и пряностями.
Само понятие географических открытий связано с возрастающей потребностью иметь достоверную географическую информацию в торговых и политических целях. Ранее факты, полученные в результате отдельных путешествий (например, американских походов викингов), либо не находили широкого признания, либо лишь незначительно видоизменяли господствующую мифологическую картину мира. Технический прогресс в Европе обусловил возможность дальних морских путешествий, а развитие торговли — потребность в соответствующих знаниях.
Португальцы начали систематическое исследование атлантического побережья Африки в 1418 году под покровительством принца Генриха, в конечном счёте обогнув Африку и войдя в Индийский океан в 1488 году. В 1492 году в поисках торгового пути в Азию испанские монархи одобрили план Христофора Колумба отправиться на запад через Атлантический океан в поисках «Индии», в результате чего была открыта новая часть света. С целью предотвращения конфликта между Испанией и Португалией был заключён Тордесильясский договор, по которому мир был разделён на две части, где каждая из сторон получала эксклюзивные права на открываемые ими земли.
В 1498 году португальская экспедиция под руководством Васко да Гамы смогла достигнуть Индии, обогнув Африку и открыв прямой торговый путь в Азию. Вскоре португальцы ушли ещё дальше на восток, достигнув «Островов пряностей» в 1512 году и высадившись в Китае годом позже. В 1522 году экспедиция Фернана Магеллана, португальца, состоявшего на испанской службе, отправилась на запад, совершив первое в мире кругосветное путешествие. Тем временем испанские конкистадоры исследовали американский континент, а позже некоторые из островов юга Тихого океана.
В 1495 году французы и англичане и, немного позже, голландцы включились в гонку за открытие новых земель, бросив вызов иберийской монополии на морские торговые пути. Они исследовали новые маршруты, сначала северные, затем через Тихий океан вокруг Южной Америки, но в конечном счёте последовали за португальцами вокруг Африки в Индийский океан, открыв Австралию в 1606 году, Новую Зеландию в 1642 году и Гавайские острова в 1778 году. Тем временем с 1580-х по 1640-е годы русские первопроходцы открыли и покорили почти всю Сибирь.
Великие географические открытия переходу от Средневековья к Новому времени, вместе с эпохой Возрождения и подъёмом европейских национальных государств. Карты далёких земель, размножаемые с изобретённого Гутенбергом печатного станка развитию гуманистического мировоззрения и расширению кругозора, породив новую эпоху научного и интеллектуального любопытства. Продвижение европейцев в новые земли привело к созданию и подъёму колониальных империй, при контактах между Старым и Новым Светом происходил колумбов обмен: перемещались по планете растения, животные, продукты питания, целые народы (в том числе рабы), инфекционные болезни, а также шёл культурный обмен между цивилизациями, это был один из важнейших этапов глобализации в экологии, сельском хозяйстве и культуре в истории. Европейские открытия продолжились и после эпохи Великих географических открытий, в результате чего вся поверхность земного шара была нанесена на карты, а далёкие цивилизации смогли встретиться друг с другом.
Объяснение:
Вели́кие географи́ческие откры́тия — период в истории человечества, начавшийся в XV веке и продолжавшийся до XVII века, в ходе которого европейцы открывали новые земли и морские маршруты в Африку, Америку, Азию и Океанию в поисках новых торговых партнёров и источников товаров, пользовавшихся большим спросом в Европе. Историки обычно соотносят «Великие географические открытия»[1][2] с первопроходческими дальними морскими путешествиями португальских и испанских путешественников в поисках альтернативных торговых путей в «Индии» за золотом, серебром и пряностями[3].
Само понятие географических открытий связано с возрастающей потребностью иметь достоверную географическую информацию в торговых и политических целях. Ранее факты, полученные в результате отдельных путешествий (например, американских походов викингов), либо не находили широкого признания, либо лишь незначительно видоизменяли господствующую мифологическую картину мира. Технический прогресс в Европе обусловил возможность дальних морских путешествий, а развитие торговли — потребность в
Объяснение: нужны