1. напишите, что изучают естественные науки.
астрономия изучает космические тела.
изучает
изучает явления и вещества.
биология изучает живые организмы.
[1]

2. атмосфера имеет следующее строение: тропосфера, высота до 17 км;
стратосфера, высота до 55 км;
мезосфера, высота до 80 км.

изобразите графически строение атмосферы.

[2]
3. изучите таблицу, сделайте вывод о средней плотности населения мира по регионам. вывод представьте в форме текста.
название региона
плотность, человек на 1 км2
европа
103 человек
азия
207 человек
африка
55 человек
северная америка
16 человек
южная америка
40 человек
мир
48 человек

вывод: [3]

4. примерами микромира являются атомы, молекулы, капля воды, песчинка. а примерами макромира – яблоко, стакан воды, животное, растение и др.
назовите параметры обьектов макро- и микромира.

параметры микромира
параметры макромира

[2]
5. по рисунку объясните свойства планеты земля.

(а) вид движения земли:
[1]

(b) влияние наклона оси земли на смену времен года:
[1]

6. на рисунке изображена, созданная человеком материальная среда.
(a) напишите не менее двух преимуществ и двух недостатков современных условий существования человека в городе.

преимущества:

[2]

недостатки:

[2]

7. охарактеризуйте - положение евразии по плану.

общая площадь материка

океаны, омываюшие побережье материка

[2]
8. назовите причины неравномерного расселения людей на земле. [1]
9. (a) вычислите плотность населения для .

№
страна
территория
численность населения
плотность населения
1

144 тыс. км2
168 млн
…
2
австралия
7,7 млн. км2
24 млн 700 тыс
2 человека
3
китай
9,6 млн. км2
1 млрд 380 млн
143 человека
4
бразилия
8,5 млн. км2
205 млн
24 человека
5
казахстан
2,7 млн. км2
18 млн
6,6 человека
6
германия
357 тыс. км2
82 млн
230 человека
[1]
(b) определите, в какой стране самая большая плотность населения.

Біологія людини. її складові частини біологія людини – це наука про будову, процеси життєдіяльності, розвиток, походження, еволюцію та ічне розселення людей.  науки, що вивчають біологію людини, можна поділити на дві групи: теоретичні та прикладні.  теоретичні біологічні науки: цитологія, гістологія, анатомія, фізіологія, генетика, біохімія, біофізика.  прикладні: медицина, гігієна, валеологія, екологія.  анатомія – наука про будову організму й усіх його органів. термін анатомія походить від давньогрецького анатоме – розтинання. це пояснюється тим, що першим і основним методом дослідження людини був метод розтинання трупів.  фізіологія – наука про функції і процеси життєдіяльності організму в цілому, його органів, тканин, клітин, виявляє причини, механізми і закономірності життєдіяльності організму.  генетика – наука, що вивчає процеси спадковості та мінливості організмів, зокрема механізми передачі спадкової інформації, вади розвитку людини, спричинені її порушеннями.  антропологія – наукова дисципліна, що досліджує походження й еволюцію людини як особливого соціально-біологічного виду, утворення людських рас.  екологія людини – дослідження впливу на людину природних і соціальних факторів навколишнього середовища.  гігієна – наука про здоров’я та його збереження.  гігієна – галузь медицини, що розробляє і впроваджує методи запобігання захворюванням, вивчає вплив різних чинників довкілля та виробництва на здоров’я людини.  термін гігієна походить від грецького гігієнос – цілющий, той, що приносить здоров’я. знання гігієни та застосування на практиці цих знань є людині зміцнити свій організм, загартувати його, вберегти від різних захворювань, стати фізично розвиненою, здоровою, здатною до будь-якої праці.  на організм людини діють безперервно змінювані фактори навколишнього середовища. проте ці зміни не викликають захворювання, бо організм людини пристосовується до них. між організмом і зовнішнім середовищем існує функціональна рівновага. захворювання виникає лише тоді, коли ця рівновага порушується, тобто на людину діють фактори навколишнього середовища, незвичні по силі і якості.  людина не тільки піддається впливові факторів і умов зовнішнього середовища. вона здатна сама впливати на нього з метою поліпшення умов праці, живлення, побуту та створення відповідних умов для збереження здоров’я.

Объяснение:

Споры – это клетки, необходимые для размножения мхов. Моховые растения не цветут, не имеют корней, поэтому для продолжения рода у них сформировался спорофит со спорангиями (место созревания спор).

Спорофит имеет короткий жизненный цикл, после высыхания споры рассеиваются вокруг, при попадании на влажную почву быстро приживаются. Могут при неблагоприятных условиях долго сохраняться, не прорастая, устойчивые к низким и высоким температурам, длительным засухам.

Жизненный цикл мха: 1 – гаметофит; 2 – спорангий; 3 – спора; 4 – спорофит