1)Назовите имеющиеся у человека пары альтернативных признаков, которые могут контролироваться аллельными генами.
2)Растения томатов могут обладать следующими признаками: жёлтой окраской плодов, красной окраской плодов, округлой формой плодов, грушевидной формой плодов, нормальным ростом, карликовым ростом. Какие из перечисленных признаков контролируются аллельными генами?
Help
ГРИБИ-ВОРОГИ
Бліда поганка
Бліда поганка – найпоширеніший отруйний гриб, який маскуючись то під шампіньйон, то під сироїжку, може потрапляти у корзину недосвідченого грибника. В усьому світі щороку від отруєнь блідою поганкою помирають сотні людей. Така висока смертність пояснюється надзвичайною токсичністю отрути, котра входить до складу цих грибів.
Отруєння грибами з групи блідої поганки зазвичай відбуваються через деяку подібність цих грибів з печерицями і сироїжками. Однак буває й так, що збирають усі гриби підряд.
Зупинимося докладніше на характерних рисах зовнішнього вигляду блідої поганки. Це – гриб білого кольору. Капелюшок у молодої поганки вигнутий дзвіночком, у старішого гриба – плоский. Молода поганка одягнена у своєрідне покривальце, яке під час подальшого росту гриба розкривається. У результаті нижня частина покривала залишається біля основи ніжки гриба у вигляді чохла (вольви), а на капелюшку – у вигляді клаптиків – налипок, котрі іноді можуть бути відсутніми. Пластинки на нижній поверхні капелюшка часті, білі, з незмінним відтінком. У молодого гриба пластинки зазвичай закриті білою плівкою (окремим покривальцем), яка зберігається на ніжці у вигляді білого повислого широкого кільця. Ніжка внизу потовщена. М’якоть під шкірочкою капелюшка біла, іноді ледь зеленкувата. Зустрічаються поганки з жовтуватим і зеленкуватим кольором капелюшка.
Бліда поганка трохи нагадує печерицю, але ці гриби між собою суттєво відрізняються. Печериця має рожеві пластинки й у підстави ніжки позбавлена мішковидного чохла.
Мухомор
Розмови про отруєння мухоморами лише на перший погляд викликають теоретичний інтерес: мухомор, особливо червоний, важко переплутати з яким-небудь їстивним грибом. І все ж таки навіть червоним мухомором отруюються. Крім того, не слід забувати, що існують ще й сіро-рожеві, пантерні мухомори, котрі мають скромне, непомітне забарвлення. Вони віддалено схожі на шампіньйони.
Профілактика отруєнь мухоморами
Діти – основний контингент населення, який може отруїтися мухоморами. Профілактичні засаходи полягають в усуненні можливостей їхньої зустрічі з привабливими на вигляд та отруйними грибами.
З цією метою необхідно:
У літній період у закладах відпочинку і на дачах організувати повсякденні ранкові огляди галявин, місць прогулянок та ігрових майданчиків, щоб вчасно видалити помічені отруйні рослини та гриби.
У період лісових прогулянок проводити найсуворіший нагляд за всіма дітьми й особливо за тими, хто збирає квіти, гриби, трави та хоче смакувати ними.
Організувати ретельний контроль за використанням у їжу грибів, зібраних дітьми.
Ще з весни для дітей старшого віку, батьків і працівників дитячих установ систематично проводити спеціальні роз’яснювальні бесіди.
Перерахований комплекс заходів, зрозуміло, з успіхом може застосовуватись і для попередження отруєнь блідою поганкою.
Отруйні опеньки
Опеньки відносяться до найбільш цінних грибів, які ростуть на нашій території. Бажаючих їх збирати знайдеться чимало, але не кожний грибник знає, що поряд з їстівними існують ще й несправжні опеньки. Спокусливо маскуючись під справжні опеньки, ці рідко, та все ж попадаються у кошик недосвідчених грибників, викликаючи іноді важкі отруєння. Такі отруєння не мають надто драматичного характеру, як, наприклад, помилкове вживання блідої поганки, але пам’ятати про них необхідно.
Уважно розглядаючи малюнки, неважко переконатись у фальшивості несправжніх опеньків: справжні гриби – більш світліші за кольором, чистіші і скромніші за своїх імітаторів.
Сатанинський гриб
У найціннішого гриба — білого — є страшний двійник. Це сатанинський гриб. Відрізняється він від білого тим, що у нього нижня сторона капелюшка не біла чи жовтувата, як у боровика, а рожева чи навіть червона. Якщо розрізати шапочку білого гриба, вона не змінить свого кольору. Сатанинський же гриб спочатку почервоніє, потім почорніє.
Слід завжди пам’ятати, що тільки вміння розпізнавати їстівні гриби і правильне їх приготування вбереже вас від отруєння.
Здоров’я і навіть життя людини, яка отруїлася, здебільшого залежить від того, наскільки своєчасно їй надана медична до . При будь-якому отруєнні грибами необхідно негайно звернутися до лікаря. Але до прибуття медпрацівника потрібно діяти швидко і рішуче: хворого покласти в ліжко, дати випити 4-5 склянок кип’яченої води, содового розчину (1 чайна ложка соди на склянку води), розчину марганцівки, після чого викликати блювоту, дати проносне. Після кожного промивання шлунку слід зробити очищувальну клізму. Правильне лікування можливе лише при безпомилковому визначенні виду гриба, який викликав отруєння, для цього необхідно зберегти залишки грибів, які вживалися.
Запам'ятайте! Ні кинута у грибний відвар цибулина, ні срібна ложка не здатні визначити отруйність або доброякісність гриба! Все це - забобони!
Золоте правило грибника - не брати тих грибів, яких не знаєш або в яких не впевнений!
Щасливого вам грибного полювання, але будьте уважними, щоб жодна поганка не зіпсувала насолоди грибами!
Уменьшить или вообще устранить горький вкус у некоторых грибов, главным образом условно съедобных, можно путем тепловой обработки. Причем отвар затем надо слить, так как он достаточно горек и ядовит.
Для тепловой обработки грибов необходима эмалированная посуда. Ни в коем случае нельзя использовать медные, чугунные, оловянные кастрюли и тому подобные емкости, поскольку их металл вступает в реакцию с грибами. Они тускнеют (например, светлые грибы, побывав в чугунке, становятся темными), теряют витамины и даже могут стать ядовитыми.
До недавнего времени считалось, что для отваривания грибов и вообще для приготовления различных блюд подходит алюминиевая посуда. У шведеких ученых в результате последних опытов появилось на этот счет иное мнение. Они выяснили, что с пищей, находившейся в подобной посуде, в организм попадают и микродозы алюминия.
При посредстве крови они затем проникают в мозг. Если человек постоянно использует алюминиевые кастрюли в течение 10-15 лет, у него возникает невоспалительное заболевание мозга, приводящее к отуплению, которое не поддается лечению. От такой посуды, если она у кого-то есть, лучше немедленно избавиться.
Наиболее известны два вида тепловой обработки. В первом случае доводят воду до кипения, подсолив ее (0,5 столовой ложки на 1 литр воды). Опускают в кастрюлю грибы и держат там от 5 до 15 минут. Затем перекладывают в емкость с холодной водой, чтобы быстрее остыли.
Во втором - грибы опускают в холодную подсоленную воду и доводят до кипения. Потом посуду сразу же снимают с огня. Грибы находятся там, пока не остынут. Лишь после этого их откидывают на решето или дуршлаг.
От горечи можно избавиться и по другому. Обработанные грибы вымачивают 15-20 мин, а иногда от 2 до 6 часов в подсоленной или подкисленной уксусом холодной воде. После такого "купания" их желательно обдать кипятком, а еще лучше - проварить.
Очистка грибов от радионуклидов.
Специальной обработке необходимо подвергать грибы, собранные в лесах ряде областей соседствующих с Чернобыльской зоной. В этих грибах может оказаться радиоактивная отрава, в основном цезий-137, попавшая на землю после трагедии в Чернобыле и еще долго источать свой невидимый яд.
Методы очистки в домашних условиях некоторых продуктов питания, в том числе грибов, от радионуклидов, разработанные сотрудниками Института эволюционной морфологии и экологии животных имени А.Н. Северцева, многократно проверены, они просты, безвредны и вполне эффективны.
Как установлено, радиоактивные элементы вымываются водным раствором поваренной соли ("экстра" или "йодированной"). Если в раствор добавить немного уксусной эссенции или аскорбиновой кислоты, то белки из очищаемого продукта не теряются, а цезий - активный и подвижный элемент - быстро переходит в жидкость. Стронций же образует с кислотами соединения, не растворимые в воде, которые выпадают в осадок. Надо только время от времени готовить свежий раствор и заменять им прежний.
Грибы, как обычно, очищают от лесного мусора, промывают в холодной воде, разрезают на куски и укладывают в эмалированную кастрюлю. После этого ее наполняют соляным раствором (30 грамм соли на 1 литр воды, соотношение массы грибов к объему жидкости - 1:1). Кастрюлю ставят на огонь, содержимое доводят до кипения и варят 10 минут.
Затем раствор сливают. Грибы промывают холодной водой, используют новый раствор и кипятят уже 20 мин. Снова удаляют жидкость и заливают свежий раствор, опять держат на огне в течение 20 минут. Общее время кипячения - 50 минут.
Предлагаемый обработки грибов, считают сотрудники института, снижает в них концентрацию радионуклидов на два и даже три порядка с большой степенью надежности. В дальнейшем грибы можно жарить, солить или мариновать. Таким же очищают от радионуклидов и сушеные грибы.
Итак, хотя это и хлопотное занятие, грибы обработаны. Тем самым вы обезопасили себя от возможных отравлений и неприятных вкусовых ощущений. Теперь грибы можно безбоязненно употреблять в пищу либо заняться заготовкой их различными впрок.