1. объясните, причинно-следственные связи между газовым составом атмосферы и парниковым эффектом.
2. объясните, почему на самом деле тревожен факт усиления парникового эффекта в хх столетии.
3. есть ли границы у экосистемы - биосферы или она безгранична и охватывает всю планету?
4. что общего у понятий "биосфера" и " оболочка" и чем они отличаются?

Бактерии – просто устроенные микроскопические организмы, чаще всего одноклеточные. Бактерии являются прокариотическими организмами – их клетки не имеют ядра.
Известно около 2,5 тысяч видов. Бактерии – очень древние организмы. Они возникли около 3,5 млрд. лет назад. Большинство бактерий бесцветны. Только немногие окрашены в пурпурный или зелёный цвет.
По форме различают следующие группы бактерий: шарообразные – кокки, палочковидные – бациллы, изогнутые в виде запятой – вибрионы, спиралевидные – спириллы. Часто бактерии образуют скопления виде длинных изогнутых цепочек или групп клеток.

Среди бактерий встречаются подвижные и неподвижные формы. Подвижные передвигаются за счёт волнообразных сокращений или при жгутиков, расположенных на одном из концов тела или по всей поверхности клетки. Жгутик представляет собой тонкую нить, нижняя часть которой закреплена в цитоплазматической мембране и клеточной стенке.

Бактериальные клетки окружены плотной оболочкой, благодаря которой сохраняют постоянную форму. По составу и строению клеточные оболочки бактерий существенно отличаются от растений и животных. Снаружи оболочки у большинства бактерий имеется слизистая капсула, которая предохраняет клетку от высыхания. Под оболочкой находится цитоплазматическая мембрана. Всё пространство клетки заполнено цитоплазмой. Цитоплазма представляет собой вязкую жидкость, состоящую из воды и растворённых веществ. Как вы уже знаете, клетки бактерий не имеют ядра. Их ядерное вещество лежит в цитоплазме. В цитоплазме также располагаются органоиды, которые служат для образования белка. В одной бактериальной клетке находится несколько десятков тысяч таких органоидов.
Основна роль у процесах новоутворення органічної речовини у водоймах належить хлорофілсодержащім організмам – фітопланктону і макрофітів. Первинна продукція – результат життєдіяльності рослинних організмів – характеризує підсумок процесу фотосинтезу, в ході якого органічна речовина синтезується з мінеральних компонентів довкілля. Таким чином, первинна продукція являє собою масу новоствореного органічної речовини за певний період часу. Мірою первинної продукції є швидкість новоутворення органічної речовини.
Розрізняють валову і чисту первинну продукцію. Під валовий первинної продукцією розуміється все кількість утворився в ході фотосинтезу органічної речовини. Під чистою продукцією розуміється та частина новоствореного органічної речовини, яка залишається поле витрат на обмін і яка залишається безпосередньо доступною для використання іншими організмами у воді в якості їжі.
Продукцію в екосистемі можна вважати похідною від біомаси. З іншого боку, сама біомаса зберігається завдяки продукції. Якщо порівняти різні екосистеми по співвідношенню продукції та біомаси (P / B-коефіцієнти), видно, що чиста продукція на одиницю біомаси вище у водних екосистемах, ніж у наземних.
Крім перерахованих вище факторів, в будь-якому водойм гається зміна продуктивності по вертикалі в результаті зміни освітленості. Глибину, на якій валова продукція фітопланктону врівноважується витратами на дихання, називають компенсаторним горизонтом. Вище чиста продукція позитивна, нижче ? негативна. При високій освітленості і прозорості води в поверхневому шарі часто гають явище фотоінгібірованія – зниження фотосинтезу.
Вторинна продукція визначається як швидкість утворення нової біомаси гетеротрофних організмами. На відміну від рослин бактерії, гриби і тварини не здатні синтезувати необхідні їм складні, багаті енергією з’єднання з молекул. Вони ростуть і отримують енергію, споживаючи рослинна речовина або прямо, або опосередковано – поїдаючи інших гетеротрофів. Рослини, первинні продуценти, складають в співтоваристві перший трофічний рівень. На другому знаходяться первинні консументи; на третьому – вторинні консументи (хижаки).
Объяснение: