1. Объясните, в чем заключается различие между железами внешней и внутренней секреции?
2. Объясните, почему поджелудочную железу относят к железам смешанной секреции?
3. Установите соответствие между типом желез и их характеристикой
Секрет Тип желез
А) образуют эндокринную систему
Б) выделяют секрет на поверхность тела
В) вырабатывают гормоны
Г) имеют выводные протоки
Д) выделяют секрет в кровь
Е) выделяют секрет в полость органов 1) железы внутренней секреции
2) железы внешней секреции

4. Вставьте в текст пропущенные слова, используя цифровые обозначения.
На рост и развитие организма оказывает большое влияние (А). Для выработки ее гормонов необходим(Б). В результате недостаточного функционирования этой железы у взрослых развивается заболевание(В), при котором все окислительные процессы протекают вяло, развивается отечность тела. В случае чрезмерного выделения гормонов повышается уровень энергетического обмена, возбудимость нервной системы - развивается(Г).
Термины:
1) печень
2) щитовидная железа
3) йод
4) микседема
5) базедова болезнь
6) фосфор
А Б В Г

ответ :

5. Выберите три правильных ответа. Особенности гормонов:
1) рас по нервным волокнам
2) действуют в очень малых количествах
3) вырабатываются железам внешней секреции
4) доставляются кровью
5) постепенно разрушаются
6) обеспечивают моментальную ответную реакцию и быстрое ее прекращение

будова й функції тонкого кишечника

тонкий кишечник   поділяється на три відділи: дванадцятипалу, порожнисту та клубову кишки. частково перетравлена в шлунку їжа, завдяки м'язів шлунка через  пілоричний сфінктер   надходить порціями до дванадцятипалої кишки.  дванадцятипалою кишкою   починається тонкий кишечник, довжина якого у дорослої людини становить 4,5 - 5,0 метрів. до дванадцятипалої кишки відкриваються протоки підшлункової залози та жовчного міхура. основними функціями тонкого кишечника є остаточне розщеплення частково розщеплених у шлунку поживних речовин і всмоктування продуктів розщеплення в кров.

травлення в тонкому кишечнику

у дванадцятипалій кишці харчові маси затримуються недовго, але саме тут на них діє велика кількість ферментів травних соків підшлункової залози і слизової оболонки дванадцятипалої кишки. кількість виділення цих соків залежить від характеру їжі. на виділення підшлункового соку впливають безумовно- і умовнорефлекторні сигнали. центр рефлексу виділення соку підшлункової залози міститься в довгастому мозку. виділення його залежить також від надходження до дванадцятипалої кишки шлункового соку й соляної кислоти. це свідчить про гуморальну регуляцію функції підшлункової залози. усі соки дванадцятипалої кишки продовжують свою діяльність і в нижчих відділах тонкого кишечника. ферменти підшлункової залози і тонкого кишечника розщеплюють майже всі поживні органічні сполуки. білки розщеплюються до амінокислот, жири -до гліцерину й жирних кислот, а вуглеводи - до глюкози. значну роль у процесах травлення відіграє  печінка.

всмоктування поживних речовин

поживні речовини всмоктуються в кров і лімфу головним чином у тонкому кишечнику. невелика кількість води, глюкози, мінеральних речовин, алкоголь всмоктується в шлунку. слизова оболонка тонкого кишечника має велику кількість складок та вигинань -  ворсинок. всередині ворсинок містяться кровоносні й лімфатичні капіляри. ворсинки з війок - ниткоподібних відростків. завдяки такій будові всмоктуюча поверхня тонкої кишки сягає 500 м2 .  всмоктування   - це складний фізіологічний процес, у якому важливе значення мають активна діяльність клітинних мембран, явища дифузії, фільтрації та осмосу. активна діяльність мембран полягає в транспорті речовин проти градієнта концентрації. при цьому витрачається енергія атф. амінокислоти й глюкоза всмоктуються в кров, жири - переважно в лімфу.

сперматогенез  — процесс развития, созревания и формирования мужских половых клеток.

стадия размножения у человека начинается с наступлением половой зрелости.

стадия размножения: (митозы 2n2c) – сперматогонии многократно делятся митозом, в результате чего их количество существенно возрастает. сперматогонии размножаются в течение всего репродуктивного периода в мужском организме.

стадия роста: клетки увеличиваются в размерах и превращаются в сперматоциты 1го порядка. эта стадия соответствует интерфазе i мейоза; важные процессы:

- генетическая рекомбинация (кроссинговер)

- уменьшение числа хромосом

-снижение содержания днк

-уменьшение плоидности клеточных потомков

-значительный синтез рнк

стадия созревания  состоит из двух последовательных делений мейоза. в результате первого деления мейоза образуются сперматоциты 2го порядка(1n2c) (из одного сперматоцита 1го порядка образуются 2 сперматоцита 2го порядка)

после второго деления мейоза –образуются сперматиды(1n1c). мейозi – редукционное деление, мейозii – эквационное.

таким образом, в результате стадии созревания один сперматоцит 1го порядка(2n4c) образует 4 сперматиды(1n1c).

стадия формирования:   незрелые сперматиды превращаются в зрелые сперматозоиды(1n1c), приобретая все свойственные ему структуры(акросома, хвост). на этой стадии разрываются цитоплазматические мостики между сперматогенными клетками, сперматозоиды оказываются свободными (на стадиях размножения, роста и созревания сперматозоиды связаны друг с другом цитоплазматическими мостиками).