1. Определите вещества биосферы, которые, со-глас-но классификации В.И.
Вернадского, являются палеобиогенным веществом. (ответов может быть
несколько)

А. рога оленей
Б. древесный опад.
В.валежник
Г. янтарь
Д. торф
Е. сапропель

2. Установите соответствие между нуклеиновыми кислотами и их характерным
чертами. Сопоставьте:

А. ДНК а. Типы нуклеотидов: аденин, тимин, гуанин, цитозин.
Б. РНК б. Типы нуклеотидов: аденин, урацил, гуанин, цитозин.

3.В пресном водоёме продуцентами является
А. Рак
Б. щука
В. Устрица
Г. Водоросли

4. Установите последовательность расположения ярусов растений сверху вниз

а. Деревья: береза, сосна, ель.

б. Деревья: рябина, черемуха, яблоня.

в. Кустарники: калина, смородина, малина.

г. Травянистые растения: мятлик, медуница, гвоздика.
д. Мох, лишайник, гриб.

5. Какой принцип лежит в основе строения эйфелевой башни ?

а. принцип строения стебля растений

6. принцип строения кости человека

в. принцип строения скелета насекомых

г. принцип строения цветков

Спорофіт  щитника чоловічого – багаторічна трав’яниста рослина. Підземна частина  – товсте дерев’янисте чорно-буре кореневище із численними додатковими коренями. Надземна частина – листки (вайї) – великі двічіперисторозсічені із череками, що вкриті тонкими коричневими лусочками. Ростуть повільно. На верхівці закладаються корененивища і протягом першого року залишаються зачатковими. Наступного літа мають вигляд равликоподібно скручех спіралей, густовкритих коричневими лусками. Навесні третього року, наростаючи верхівкою, вони звільняються від лусок і швидко розгортаються. Восени великі листки щитника відмирають, залишаючи на кореневищі основи своїх черешків. Спороносні органи – соруси – купки спорангіїв, що утворюються влітку на нижньому боці листків і зверху прикриті тонким покривальцем – індузієм. Спорангій – має гребенеподібну смужку клітин із потовщеними оболонками, що забезпечують його розкривання. Найчастіше у кожному спорангії формується по 64 однакових спори. Спори – кожна має по дві оболонки: тонку внутрішню та товсту зовнішню. На вологому грунті спора проростає та утворює заросток (гаметофіт). Будова та особливості гаметофіту папоротеподібних Спори рівноспорової папороті дають початок вільноживучим двостатевим гаметофітам. Вони можуть бути автотрофними зеленими, або гетеротрофними. Гетеротрофні гаметофіти розвиваються у симбіозі з грибами. Автотрофні гаметофіти – заростки більшості папороті пластинчаті з ризоїдами та мають серцевидну форму, розміром не більше 5 мм. Антеридії з’являються раніше у області ризоїдів, архегонії пізніше у області виймання на передньому кінці гаметофіту. Різниця у часі формування двох типів гаметангії сприяє перехресному заплідненню. У різноспорової папороті одностатеві гаметофіти розвиваються під оболонками мікроспор та макроспор і сильно спрощені. Розмноження попоротеподібних У вологу погоду спіральні багатоджгутикові сперматозоїди виходять із антеридіїв та, проникнувши у черевця архегоніїв, запліднюють яйцеклітини. Із зиготи без періоду спокою розвивається зародок – спорофіт. Деякий час він живиться за рахунок гаметофіта.

Відповідь:

Пояснення:

Завдяки своїй витривалості ли­шайники оселяються там, де не можуть іс­нувати інші організми, створюють умови для формування рослинних угрупо­вань у тих місцях, де їх раніше не існувало, сприяють подрібненню скельних порід та формуванню первісних ґрунтів, на яких згодом оселяються вищі рослини, містять багато вуглеводів і білків, є їжею для багатьох видів тварин: комах, копитних (кладонію оленячу або «оленячий мох» споживають північні олені).

Коли ж у повітрі багато отруйного пилу, шкідливих речовин, лишайники не ростуть, гинуть і зникають