1) примеры трёх открытий, изменивших мир, в разных областях естественных наук(а) (б) (в) астрономия 2)какое значение для науки и жизни человека имели эти открытия?
1. Голонасінні, як й інші рослини, збагачують повітря киснем та зменшують уміст вуглекислого газу в атмосфері. Деревина голонасінних - цінна сировина для виготовлення меблів, будівельних матеріалів, паперу, декоративних виробів. З хвої та живиці отримують різноманітні речовини, які застосовують у парфумерній, кондитерській та медичній промисловості.
Хвойні рослини виділяють у повітря велику кількість фітонцидів. Ці леткі речовини згубно діють на хвороботворні бактерії, мікроорганізми. Саме тому у хвойних лісах розташовують санаторії та лікарні для людей із захворюваннями дихальної системи.
Насіння сосни невибагливе до умов довкілля, коренева система сосни глибоко проникає в ґрунт, тому її найчастіше використовують для створення штучних лісонасаджень, висаджують на крутих гірських схилах для запобігання їхньому розмиванню та для закріплення пісків.
В листках гінкго багато корисних сполук, які використовують для лікування захворювань судин ніг, серця і мозку людини.
Саговики використовують в озелененні приміщень ї їх часто плутають із пальмами.
Ефедра дала назву речовині, яку використовують в медицині — ефедрину.
2. Пилкові зерна та насінні зачатки формуються в шишках - це вкорочені видозмінені пагони, листки яких перетворилися на луски. У сосни є чоловічі (утворюються пилкові зерна) та жіночі (насінні зачатки) шишки, що розташовані на одній рослині.
На молодих пагонах розташовані поодинці на верхівках пагонів жіночі шишки сосни червонуватого кольору. Жіночі шишки мають вісь та луски двох типів: зовнішні луски (покривні - захищають внутрішні луски з двома насінними зачатками від ушкоджень) та внутрішні.
Світло-жовті чоловічі шишки зібрані групами, мають вісь і один тип лусок, з нижнього боку яких розміщені два пиляки, у яких формуються пилкові зерна. Пилкове зерно вкрите двома оболонками. Між цими оболонками у двох місцях є порожнини, заповнені повітрям - повітряні мішки, вони роблять пилок дуже легким, бо він розноситься вітром.
На старших гілках можна побачити зелені минулорічні шишки довжиною кілька сантиметрів, на позаминулорічних гілках є коричневі й сухі шишки.
3. У пилкових мішках чоловічих шишок утворюються пилкові зерна, в оболонках яких є два повітряні мішки. Вітер розносить пилок. Луски жіночих шишок щільно прилягають одна до одної. Під час запилення вони розсуваються. Насінні зачатки виділяють краплину клейкої рідини, щоб вловлювати пилок, пилкові зерна прилипають до крапельки води. Після запилення луски жіночої шишки знову стуляються, шишка вкривається смолою і набуває зеленого кольору, а пилкове зерно проростає пилковою трубкою. У сосни пилкова трубка росте дуже повільно і дістається до яйцеклітини лише через 12-15 місяців із часу запилення.
4. Ендосперм голонасінних розвивається до запліднення, подвійного запліднення немає.
Після запилення в жіночих шишках у насінному зачатку утворюється особлива тканина — ендосперм голонасінних. 3 частини її клітин утворюється кілька жіночих статевих органів із яйцеклітинами, решта клітин запасає поживні речовини.
5. Після запилення в жіночих шишках у насінному зачатку з частини клітин особливої тканини ( ендосперму голонасінних) утворюється кілька жіночих статевих органів із яйцеклітинами, решта клітин запасає поживні речовини. У пилкових трубках утворюється по два сперми. У більшості видів голонасінних спермії транспортує до яйцеклітини пилкова трубка. Пилкова трубка доростає до яйцеклітини, розривається, і один із сперміїв запліднює яйцеклітину. Із зиготи розвивається зародок майбутньої сосни. Залишки покриву насінного зачатка, зародок та ендосперм утворюють молоду насінину.
Шишки висихають та набувають коричневого кольору і розкриваються, висипаючи зрілі насінини. У сосни звичайної завдяки крилоподібним виростам воно добре розсіюється вітром.
Є голонасінні , у яких запилення, запліднення і достигання насінин можуть відбуватися протягом одного року.
Насіння сосни невибагливе до умов довкілля і може проростати навіть на скелях, витримувати значні морози. Коренева система сосни глибоко проникає в ґрунт.
6. Хвойні дерева та кущі мають голкоподібні листки — хвоїнки. Це такі відомі рослини, як сосна, ялина, ялиця, модрина, кедр, яловець, тис.
Выделение надпочечниками гормона адреналина в кровь человека ничтожно мало. В критическом состоянии, таком как возбуждение или, допустим, испуг, организм человека (а именно всё те же надпочечники повысить выделение в кровь адреналина даже в 1000 раз. Так, в обычном спокойном состоянии человеческий организм выделяет порядка 0,0000000055 граммов адреналина. Если у человека недостаточно гормонов надпочечников, то у такого человека неизбежно развиваются очень тяжёлые расстройства. При нарушении нормального функционирования надпочечников, которое было вызвано различными вс процессами, может развиваться так называемая «бронзовая» болезнь. Данная болезнь была открыта ещё в далёком 1855 году знаменитым врачом Великобритании Т. Аддисоном. Великий русский писатель Тургенев И. С. отлично описал «бронзовую» болезнь в своём рассказе под названием «Живые мощи», все её признаки и производимые на человека уродства, а именно: высохшее морщинистое тело, очень сильно высохшая голова с узким носом и маленькими губами, а также характерный бронзовый цвет кожи. «Бронзовая» болезнь или как её ещё изредка называют аддисоновая болезнь кардинально нарушает обмены солей, производимые между тканями тела и кровью человека. Лечение данной болезни производится введением больному гормонов надпочечников. Так небольшие по своей массе надпочечники образовывать порядка 28-ми гормонов..
1. Голонасінні, як й інші рослини, збагачують повітря киснем та зменшують уміст вуглекислого газу в атмосфері. Деревина голонасінних - цінна сировина для виготовлення меблів, будівельних матеріалів, паперу, декоративних виробів. З хвої та живиці отримують різноманітні речовини, які застосовують у парфумерній, кондитерській та медичній промисловості.
Хвойні рослини виділяють у повітря велику кількість фітонцидів. Ці леткі речовини згубно діють на хвороботворні бактерії, мікроорганізми. Саме тому у хвойних лісах розташовують санаторії та лікарні для людей із захворюваннями дихальної системи.
Насіння сосни невибагливе до умов довкілля, коренева система сосни глибоко проникає в ґрунт, тому її найчастіше використовують для створення штучних лісонасаджень, висаджують на крутих гірських схилах для запобігання їхньому розмиванню та для закріплення пісків.
В листках гінкго багато корисних сполук, які використовують для лікування захворювань судин ніг, серця і мозку людини.
Саговики використовують в озелененні приміщень ї їх часто плутають із пальмами.
Ефедра дала назву речовині, яку використовують в медицині — ефедрину.
2. Пилкові зерна та насінні зачатки формуються в шишках - це вкорочені видозмінені пагони, листки яких перетворилися на луски. У сосни є чоловічі (утворюються пилкові зерна) та жіночі (насінні зачатки) шишки, що розташовані на одній рослині.
На молодих пагонах розташовані поодинці на верхівках пагонів жіночі шишки сосни червонуватого кольору. Жіночі шишки мають вісь та луски двох типів: зовнішні луски (покривні - захищають внутрішні луски з двома насінними зачатками від ушкоджень) та внутрішні.
Світло-жовті чоловічі шишки зібрані групами, мають вісь і один тип лусок, з нижнього боку яких розміщені два пиляки, у яких формуються пилкові зерна. Пилкове зерно вкрите двома оболонками. Між цими оболонками у двох місцях є порожнини, заповнені повітрям - повітряні мішки, вони роблять пилок дуже легким, бо він розноситься вітром.
На старших гілках можна побачити зелені минулорічні шишки довжиною кілька сантиметрів, на позаминулорічних гілках є коричневі й сухі шишки.
3. У пилкових мішках чоловічих шишок утворюються пилкові зерна, в оболонках яких є два повітряні мішки. Вітер розносить пилок. Луски жіночих шишок щільно прилягають одна до одної. Під час запилення вони розсуваються. Насінні зачатки виділяють краплину клейкої рідини, щоб вловлювати пилок, пилкові зерна прилипають до крапельки води. Після запилення луски жіночої шишки знову стуляються, шишка вкривається смолою і набуває зеленого кольору, а пилкове зерно проростає пилковою трубкою. У сосни пилкова трубка росте дуже повільно і дістається до яйцеклітини лише через 12-15 місяців із часу запилення.
4. Ендосперм голонасінних розвивається до запліднення, подвійного запліднення немає.
Після запилення в жіночих шишках у насінному зачатку утворюється особлива тканина — ендосперм голонасінних. 3 частини її клітин утворюється кілька жіночих статевих органів із яйцеклітинами, решта клітин запасає поживні речовини.
5. Після запилення в жіночих шишках у насінному зачатку з частини клітин особливої тканини ( ендосперму голонасінних) утворюється кілька жіночих статевих органів із яйцеклітинами, решта клітин запасає поживні речовини. У пилкових трубках утворюється по два сперми. У більшості видів голонасінних спермії транспортує до яйцеклітини пилкова трубка. Пилкова трубка доростає до яйцеклітини, розривається, і один із сперміїв запліднює яйцеклітину. Із зиготи розвивається зародок майбутньої сосни. Залишки покриву насінного зачатка, зародок та ендосперм утворюють молоду насінину.
Шишки висихають та набувають коричневого кольору і розкриваються, висипаючи зрілі насінини. У сосни звичайної завдяки крилоподібним виростам воно добре розсіюється вітром.
Є голонасінні , у яких запилення, запліднення і достигання насінин можуть відбуватися протягом одного року.
Насіння сосни невибагливе до умов довкілля і може проростати навіть на скелях, витримувати значні морози. Коренева система сосни глибоко проникає в ґрунт.
6. Хвойні дерева та кущі мають голкоподібні листки — хвоїнки. Це такі відомі рослини, як сосна, ялина, ялиця, модрина, кедр, яловець, тис.