1.Проміжною формою між рослинами і тваринами вважається такий представник най ших:

a)амеба протей

б)евглена зелена

в)інфузорія-туфелька

2.Війки є у:

а)амеби протея

б)евглени зеленої

в)інфузорії-туфельки

3.Наявність двох ядер є характерною ознакою у будові:

а)амеби протея

б)евглени зеленої

в)інфузорії-туфельки

4.Інцистування а)розмноження

б)переживання несприятливих умов

в)захисту від ворогів

5.Вкажіть б живлення амеби та інфузорії:

а)автотрофний

б)гетеротрофний

в)змішаний

6.Зазначте органелу, відсутню у будові амеби протея:

а)ядро

б)хлоропласт

в)мітохондрія

7.Виберіть ознаку у будові, характерну для інфузорії:

а)два ядра

б)одне ядро

в)рибосоми

8.11. Клітинна глотка присутня у будові:

а)амеби

б)усіх най ших тварин

в)інфузорії

9.Зазначте роль амеби протея та інфузорії-туфельки у природі:

а)є частиною ланцюгів живлення

б)виробляють кисень

в)сприяють поширенню інфекційних хвороб

​

Нервова система виконує такі функції: 
Так як передній мозок поділяється на кінцевий і проміжний, отже, кожен несе в собі якісь функції. Так, гіпоталамус, таламус і лімбічна система входять до складу проміжного. Перший є центром вітальних потреб (лібідо, голод), емоцій. Таламус здійснює первинну обробку інформації, її фільтрацію. Лімбічна система відповідає за емоційно-імпульсивна поведінка особистості.До складу даної нервової системи входять клітини, звані нейроглії. Вони виконують опорну функцію, беруть участь у метаболізмі клітин нервової системи.У спинному мозку є біла речовина, що утворює провідні шляхи. Вони з'єднують спинний і головний мозок, окремі сегменти даного мозку один з одним. Шляхи виконують провідникову, рефлекторну функцію.Аналізатори грають роль відбивачів у свідомості людини зовнішнього матеріального світу.Діяльність кори головного мозку являє собою вищу нервову діяльність і виконує умовно - рефлекторну функцію.

ТРАНСКРИПЦИЯ, биосинтез молекул рибонуклеиновых кислот (РНК) на соответствующих участках молекул дезоксирибонуклеиновой кислоты (ДНК); первый этап в действии гена по реализации генетической информации. Для синтеза РНК используется одна, т. н. смысловая цепь из двуцепочечной молекулы ДНК. Матричный синтез РНК (т. е. синтез с использованием матрицы, шаблона, в данном случае – ДНК) осуществляет фермент РНК-полимераза. Этот фермент «узнаёт» на ДНК стартовый участок (участок начала транскрипции), присоединяется к нему, расплетает двойную цепь ДНК и начинает синтез одноцепочечной РНК. К смысловой цепи ДНК подходят нуклеотиды, присоединяются к ней по принципу соответствия (комплементарности), а затем передвигающийся по ДНК фермент сшивает их в полинуклеотидную цепь РНК. Скорость роста цепи РНК у кишечной палочки составляет 40–45 нуклеотидов в секунду. Окончание транскрипции кодируется специальным участком ДНК. Подобно другим матричным процессам – репликации и трансляции, транскрипция включает три стадии – начало синтеза (инициация), наращивание цепи (элонгация) и окончание синтеза (терминация). После отделения от матрицы РНК поступает из клеточного ядра в цитоплазму. Информационная РНК (и-РНК), прежде чем присоединиться к рибосоме и в свою очередь стать матрицей для биосинтеза белка (трансляции), подвергается ряду преобразований. Таким образом происходит переписывание (лат. «транскрипцио» – переписывание) генетической информации, заключённой в последовательности нуклеотидов ДНК, в последовательность нуклеотидов и-РНК. Во всех организмах при транскрипции ДНК образуются РНК всех классов – информационные, рибосомальные и транспортные. В 1970 г., когда был открыт фермент некоторых опухолеродных вирусов, осуществляющий синтез ДНК на матрице РНК, т. е. обратную транскрипцию, центральная догма молекулярной биологии потребовала уточнения.