1.Расширение ареала вида, изоляция входящих в него популяций, воздействие на них движущих сил эволюции — причины
1) экологического видообразования
2) биоритмов в природе
3) биологического регресса
4) географического видообразования
2.Сезонные колебания численности леммингов — это
1) популяционные волны
2) дрейф генов
3) движущий отбор
4) мутационный процесс
3.Фактором эволюции накоплению разнообразных мутаций в популяции, является
1) внутривидовая борьба
2) межвидовая борьба
3) ограничивающий фактор
4) географическая изоляция
4.Творческий характер естественного отбора в эволюции проявляется в
1) обострении конкуренции между видами
2) ослаблении конкуренции между популяциями
3) обострении конкуренции между особями одного вида
4) возникновении новых видов
5.Географическим барьером, препятствующим скрещиванию особей разных популяций вида, служит
1) различие в строении полового аппарата
2) половой диморфизм
3) территориальная разобщенность
4) отличие в поведении в период спаривания
6.В результате взаимодействия движущих сил эволюции происходит
1) размножение организмов
2) образование новых видов в природе
3) мутационный процесс
4) изоляция
7.Неограниченному росту численности популяции препятствует
1) естественный отбор
2) мутационная изменчивость
3) модификационная изменчивость
4) искусственный отбор
8.На образование новых видов в природе не влияет
1) модификационная изменчивость
2) борьба за существование
3) естественный отбор
4) мутационная изменчивость
9.Пример экологического видообразования
1) сибирская и даурская лиственница
2) заяц-беляк и заяц-русак
3) европейская и алтайская белка
4) популяции севанской форели
10.Географическое видообразование, в отличие от экологического, связано с
1) сезонной изоляцией популяций изоляцией популяций
3) межвидовой и межродовой гибридизацией
4) генными и геномными мутациями
11.При экологическом видообразовании, в отличие от географического, новый вид возникает
1) в результате распадения исходного ареала
2)в результате расширения исходного ареала
3) внутри старого ареала
4) за счет дрейфа генов
12.Несмотря на появление мутаций в популяции, борьбу за существование между особями новый вид не может возникнуть без действия
1) искусственного отбора
2) движущего естественного отбора
3) механизма саморегуляции
4) стабилизирующего естественного отбора
Найбільшої могутності Галицько-волинська Русь досягла у 30 - 60-ті рр. XIII ст. за часів правління князя Данила Галицького (1201—1264 рр.), який у 1254 р. дістав від римського папи титул короля. Вигідне географічне становище давало можливість Галицько-Волинській Русі встановити тісні економічні, політичні та культурні зв'язки з країнами Західної Європи, зокрема Німеччиною та Італією.
Завдяки об'єднанню етнічно спільних українських земель у нове державне утворення саме тут створились сприятливі умови для становлення й подальшого розвою національної культури.
Важливими осередками духовної культури Галицько-Волинської Русі були міста Галич, Луцьк, Звенигород, Во.лодимир-Волинський, Перемишль, Холм і, особливо, Львів. Саме через Львів проходив торговельний шлях з Німеччини, Чехії і Польщі до Києва і міст Волині, а також до гирла Дністра, Сурожа (Судака) та Кафи (Феодосії) в Криму.
Міста Галицько-волинської Русі стали значними центрами літописання та книгописання. Найвизначнішою пам'яткою літератури даного періоду є Галицько-Волинський літопис (кінець XIII ст.), у якому відображені події політичного і культурного життя Галицько-Волинської Русі від 1201 до 1291 року.
Літопис складався при дворі Данила Галицького
Стебло — видовжена осьова частина пагона вищих рослин, що слугує їм механічною опорою, виконує базисну та генеративну роль для листків, бруньок, квіток. У щоденній мові термін «пагін» часто змішується із терміном «стебло». Стебла, які є критичним компонентом пагонів, забезпечують основу для бруньок, квіток, шишок, плодів, насіння і листя. Стебла знаходяться над землею у більшості рослин, але у деяких ростуть під землею. Надземне (повітряне) стебло дорослого дерева зветься стовбуром. Мертва, зазвичай темніша внутрішня деревина великого стовбура зветься ядровою деревиною. Зовнішня, жива деревина зветься заболонню. Головні функції повітряних стебел є:
Підтримка і підняття листя, квіток і плодів, утримання листя на світлі.
Транспорт рідин між корінням і пагонами в ксилемі і флоемі.
Зберігання поживних речовин
Симподіальне — це галуження при якому роль головного пагона може взяти бічний при умові загибелі або втраті верхівкового. Виникає з дихотомічного або моноподіального. Прикладом першого може бути селагінела, в якої одна з гілок розвивається швидше, зсуває вбік другу гілку і набуває положення головної осі(нерівномірна дихотомія). Через якийсь час повторюється те саме. В результаті такого росту головна вісь складається з окремих частин. Симподіальне галуження, що виникає з моноподіального, характерне для дерев — берези, верби, в'яза, липи та ін. У цьому випадку з верхівкової бруньки головна вісь розвивається за короткий час. Потім головна брунька відстає в рості або зовсім відмирає, і ріст головної осі продовжує бічна брунька. Через певний час і ця брунька відмирає, поступаючись місцем іншій бічній бруньці. В результаті такого росту головна вісь складається з кількох частин.