1. Розглядаємо дощового черв’яка за до лупи. Визначаємо розташування таких частин тіла: головна лопать, сегменти тулуба, поясок, анальна лопать. Замальовуємо дощового черв’яка й позначаємо частини тіла. 2. За до лінійки вимірюємо довжину тіла дощового черв’яка. Якщо є можливість - порівнюємо свої результати вимірювання з результатами інших учнів і визначаємо середню довжину тіла дощового черв’яка.
3. Визначаємо спинну й черевну частини тіла. Чим вони відрізняються і чому?
4. Визначаємо, на якому кінці тіла розташований поясок. Скільки сегментів його утворює і який характер має його поверхня? Яке значення має для черв’яка цей поясок?
5. Розглядаємо черевну частину тіла черв’яка й визначаємо кількість щетинок на одному
Объяснение: Умо́вний рефле́кс — складна пристосувальна реакція організму, що виникає на ґрунті утворення тимчасового нервового зв'язку(асоціації)між сигнальним (умовним) та підкріплюючим його безумовним подразником.
Умовні рефлекси формуються на основі вроджених рефлексів і безумовних рефлексів. Умовні рефлекси — індивідуальні, набуті рефлекторні реакції, які виробляються на базі безумовних рефлексів. Їх ознаки:
Набуваються протягом усього життя організму.
Неоднакові у представників одного виду.
Не мають готових рефлекторних дуг.
Вони формуються при певних умовах.
В їх здійсненні основна роль належить корі великого мозку .
Мінливі, легко виникають і легко зникають залежно від умов, в яких знаходиться організм.
Умови утворення умовних рефлексів:
Одночасна дія двох подразників: індиферентного для даного виду діяльності, який в подальшому стає умовним сигналом і безумовного подразника, який викликає певний безумовний рефлекс.
Дія умовного подразника завжди випереджує дію безумовного (на 1-5с.).
Підкріплення умовного подразника безумовним повинно бути кількаразовим.
Безумовний подразник повинен бути біологічно сильним, а умовний володіти помірною оптимальною силою.
Умовні рефлекси швидше й легше формуються при відсутності сторонніх подразників.
В)за до клейких клітин на щупальцях
Объяснение:
На перший погляд, аурелія здається зовсім нешкідливою істотою, однак медуза, яка полює, може паралізувати свою здобич отрутою стрекательних клітин. Доросла аурелія має стрекальні клітини декількох видів. Найбільші з них виступають над оверхнею тіла. У випадку подразнення клітина відкривається, і гарпунчик впивається в тіло жертви, впорскуючи отруту, яка паралізує здобич. Волокна дрібніших стрекальних клітин обвиваються навколо здобичі й сковують її рухи. Волокна найдрібніших клітин перетворюються в липкі виділення, шо дають поліпам можливість прикріпитися до скелі.