1. Складання схеми «Поведінка тварин». Розподіліть на дві групи поведінку тварин: І варіант – набуту, ІІ варіант – вроджену:
1) Коли настає холодна погода, жаби пірнають у водойму, закопують себе в мул і залишаються там до кінця зими.
2) Хамелеон швидко змінює своє забарвлення залежно від того, який колір мають предмети навколо нього.
3) Собака «задоволено» крутить хвостом, коли бачить, як хазяїн відкриває пачку з кормом.
4) Кобри, що плюються, вприскують отруту зі своїх іклів на відстань до 2,5 м, намагаючись вцілити в очі жертви (жертва після цього сліпне).
5) Самка метелика відкладає декілька тисяч яєць, намагаючись розмістити їх на тих рослинах, які будуть корисними для її нащадків.
6) Гусенята рухаються ланцюжком за «мамою»-качкою.
7) Слоненя кидає на себе порох, повторюючи цю дію за старшими в табуні.
8) Зозуленя, яке щойно вилупилось, викидає яйця з гнізда «пташки-мами».
На устойчивость культурных сообществ влияет слишком большая совокупность разнообразных факторов, которые к тому же крайне варьируются в различных популяциях, странах, городах и даже отдельных семьях.
Подобная огромная их вариативность и происходящее в результате неё дифференциация всех возможных существующих характерных для человека поведенческих реакций провоцирует создание ситуации, когда возможно возникновение непонимания или даже полноценной ссоры и утраты всякой дальнейшей возможности культурного взаимодействия.
Это вносит очень существенный уровень вероятности дальнейшего продолжения выпадения элементов, составляющих культурное сообщество, постепенного его обеднения за которым неминуем последует его полный развал.
Для предотвращения подобных процессов рекомендуется укреплять национальную идентичность, общность, моральный дух и общий уровень терпимости, толерантности и плотности связи во взаимоотношениях внутри такого сообщества.