1. Сколько молекул глюкозы необходимо расщепить без участия кислорода, чтобы получить 18 молекул АТФ?
2. Сколько молекул молочной кислоты образуется в гликолизе при распаде 10 молекул глюкозы?
3. Сколько энергии (в кДж) получится при ПОЛНОМ распаде 1 молекулы глюкозы в процессе диссимиляции?
4. Сколько молекул АТФ даст распад 1 молекулы молочной кислоты в кислородной стадии дыхания?
Часть 2 / /
1. Подчеркните только ДИПЛОИДНЫЕ клетки: клетка кожи, клетка печени, сперматозоид, пыльца растений, эритроцит, нейрон, яйцеклетка, спора растений, вирус.
2. Подчеркните только ГАПЛОИДНЫЕ клетки: клетка кожи, клетка печени, сперматозоид, пыльца растений, эритроцит, нейрон, яйцеклетка, спора растений, вирус.
3. Соматические клетки являются всегда: 1п 2п 3п ? /нужное подчеркнуть/. Еще их называют: гаплоидные триплоидные диплоидные ? /нужное подчеркнуть/
4. Половые клетки являются всегда: 1п 2п 3п ? /нужное подчеркнуть/. Еще их называют: гаплоидные триплоидные диплоидные ? /нужное подчеркнуть/
розташоване асиметрично в нижньому середньому середостінні. Серце є біологічним насосом, при ритмічному скороченні якого забезпечується кровообіг в організмі. Під час діастоли, коли стінки серцевих камер розслаблені, кров засмоктується, а при систолі (скороченні стінок серця) кров нагнітається у кровоносну систему. Поздовжня вісь серця йде косо згори донизу, справа наліво і ззаду наперед, вона нахилена у дорослих людей нормостенічної статури приблизно під кутом 40° до стрілової і лобової площин. Серце в грудній порожнині обернене так, що його правий венозний відділ розміщений більше допереду, а лівий артеріальний відділ – донизу.
У серці людини виділяють чотири поверхні і правий край:
груднинно-реброву поверхню, або передню поверхню вона випукла і обернена до груднини та ребер;
діафрагмову поверхню, або нижню поверхню вона сплощена і прилягає до діафрагми; в клініці цю поверхню називають задньою;
–праву і ліву легеневі поверхні , тобто бічні поверхні, що прилягають до легень; правий край – гострий, він утворюється при переході передньої поверхні серця в нижню і належить до правого шлуночка.
Поглощенные корневыми волосками вода и минеральные вещества поступают в проводящую зону корня. Здесь по сосудам проводящей ткани они под давлением поступают в стебель. Это давление называют корневым. Наличие корневого давления доказывает «плач» растений — выделение сока из поврежденного или перерезанного стебля. Особенно интенсивно сокодвижение происходит весной. У многих комнатных растений рано утром можно наблюдать выделение капелек воды но краям листа. Это явление тоже свидетельствует о корневом давлении.