1. У голонасінних пилкові зерна та насінні зачатки формуються у:
Стробілах
Сорусах
Шишках
Лусочках
2. Листопадною хвойною рослиною є:
Тис ягідний
Багно
Модрина
Ялівець
3. Особливість продихів у листках хвойних:
Вони розташовані дуже близько до епідермісу
Заглиблені в товщі листка
На зиму закриваються живицею
Містять смоляні ходи
4. Пилкова трубка у сосни проростає за:
Один місяць
Півроку
12-15 місяців
Два роки
5. Пилкові зерна утворюються у:
Жіночих шишках
Чоловічих шишках
6. Ендосперм у хвойних утворюється із:
Зав’язі
В момент запліднення
До запліднення з клітин насінного зачатка
Не утворюється
7. Рослини якого роду не витримують затінення:
Сосна
Ялина
Модрина
Яловець
8. Наявні соковиті жіночі шишки у:
Сосна
Ялина
Модрина
Яловець
9. Найдовговічніша рослина відноситься до роду:
Сосна
Ялина
Модрина
Яловець
10. Червоне дерево виготовляють із деревини:
Ялівця
Тиса ягідного
Кедру ліванського
Сосни звичайного
11. Насіння сосни сибірської у народі називають:
Кедровими горішками
Волоським горіхом
Бразильським горіхом
Топінамбуром
12. Деревина багатьох представників хвойних надзвичайно міцна бо в ній:
Багато механічної тканини
Небагато основної тканини
Багато камбію
Щільна деревина
Основная часть. В яичниках млекопитающих содержатся не яйцеклетки, а их предшественники – ооциты, находящиеся на той или иной стадии деления созревания (мейоз). Но по морфологии поздние ооциты очень похожи на яйцеклетки. В яйцеклетке (ооците) отсутствуют центриоли (клеточный центр), поэтому деление становится возможным только после оплодотворения, когда в клетку поступают центриоли сперматозоида.
Объяснение:
1) компоненты, нужные для процессов биосинтеза белка (ферменты, рибосомы, м-РНК, т-РНК)
2) специфические регуляторные вещества, которые контролируют все процессы происходящие с яйцеклеткой, например, фактор дезинтеграции ядерной оболочки (с этого процесса начинается профаза 1 мейотического деления), фактор преобразующий ядро сперматозоида в пронуклеус перед фазой дробления, фактор ответственный за блок мейоза на стадии метафазы II и др;
3) желток, в состав которого входят белки, фосфолипиды, жиры, минеральные соли. Именно он обеспечивает питание зародыша в эмбриональном периоде.
Аденозинтрифосфорная кислота (сокр. АТФ, англ. АТР) — нуклеозидтрифосфат, имеющий большое значение в обмене энергии и веществ в организмах. АТФ — универсальный источник энергии для всех биохимических процессов, протекающих в живых системах, в частности для образования ферментов. Открытие вещества произошло в 1929 году группой учёных Гарвардской медицинской школы — Карлом Ломаном, Сайрусом Фиске и Йеллапрагадой Суббарао[2], а в 1941 году Фриц Липман показал, что АТФ является основным переносчиком энергии в клетке[3].