1.Виділення з організму продуктів обміну речовин тканинами рослин-це: а) секреція; б) екскреція; в) дисиміляція; г) транспірація.
2.Енергія в організмі використовується для забезпечення процесів:
а) хімічних; б) механічних; в) електричних; г) теплових; д) світлових; е) біохімічних.
3.Максимальну кількість енергії мають макроергічні зв'язки сполук:
а) білків; б) вуглеводів; в) нуклеотидів; г) АТФ; д) жирів; е) АДФ.
4.Основну роль у забезпечені організму енергією відіграє етап енергетичного обміну: а) підготовчий; б) гліколіз; в) спиртове бродіння; г) акробний.
5.Під час гліколізу глюкоза розщеплюється й утворює: а) піровиноградну кислоту; б) оксисен; в) вуглекислий газ; г) молочну кислоту; д) воду; е) 4 молекули АТФ; є) 2 молекули АТФ; ж) жирні кислоти.
6.Під час енергетичного обміну виділеється кількість енергії (кДЖмоль): а) 200; б) 84; в) 2800; г) 1596.
7.До форм безкисневого розщеплення глюкози належать: а) гліколіз; б) молочнокисле бродіння; в) спортове бродіння; г) нітрифікація; д) азотфіксація; е)маслянокисле бродіння.
8. 17,6 кДЖ енергії звільняється за повного розщеплення 1г: а) АТФ; б) білків; в)води; г) жирів; д) вуглеводів; е) вітамінів; є) мінеральних солей і мікроелементів.
9. 38,9 кДЖ енергії звільняється за повного розщеплення 1г: а) АТФ; б) білків; в)води; г) жирів; д) вуглеводів; е) вітамінів; є) мінеральних солей і мікроелементів.
Көз алмасының соқыр дақ аймағындағы торлы қабықта жарық сезгіш фоторецепторлы нейроциттер болмайды. Бұл аймақты торлы қабықтың мультиполярлы ганглионды қабатағы нейроциттер аксондарынан түзілген жүйке талшықтарының қабаты құрайды.
Көздегі ақ дақтардың бірнеше себептері бар және олардың көпшілігі оңай емделеді. Ең жиі кездесетін себептер - мүйіз қабығының жарасы және пингекулалар.
Көз алмасындағы ақ дақтар ауырлық дәрежесінде әр түрлі болуы мүмкін. Кейбіреулері байқалуы мүмкін, ал басқалары қолайсыздықты тудыруы мүмкін.
Большинство представителей класса птиц освоили наземно-воздушную среду обитания. При птиц к полету обусловлено особенностями их внешнего и внутреннего строения. В данной статье рассмотрим эти аспекты более подробно. Признаки при птиц к полету Основными признаками, позволяющими пернатым освоить воздушную среду являются: - перьевой покров; - видоизменение передних конечностей в крылья; - теплокровность; - легкий скелет; - наличие специальной кости - киля; - двойное дыхание; - укороченный кишечник; - отсутствие одного яичника у самок; - хорошо развитая нервная система. Эти особенности строения иллюстрируют, как птицы при к полету. Строение скелета С легкостью подниматься ввысь для птиц становится возможным, прежде всего, благодаря, легкому скелету. Он образован костями, внутри которых находятся воздухоносные полости. Основными отделами скелета птиц являются череп, позвоночник, пояса верхних и нижних конечностей и сами свободные конечности. Многие кости срастаются между собой, обеспечивая прочность всей "конструкции". Отличительной особенностью скелета пернатых является наличие киля. Это особая кость, к которой прикрепляются мышцы, приводящие в движение крылья. Она характерна только для птиц.
Объяснение: