1. Види, шкідливі для здоров’я людини та її господарства, відсутні на території даної країни або ж чисельність яких обмежують спеціальними заходами, називають: А) Карантинні;
Б) Ендемічні;
В) Екологічні;
Г) Паразитичні.

2. Забруднення поділяють на:
А) Природне;
Б) Антропогенне;
В) Надземне;
Г) Підземне.

3. Наслідками глобального потепління клімату є:
А) Збільшення кількості повеней, ураганів тощо;
Б) Зміна настання сезонів року;
В) Підвищення рівня Світового океану;
Г) Збільшення солоності води в світовому океані.

Рівень 2. (1 завдання- 1, ів)

4. Встановіть відповідність основних напрямків збереження сучасного біорізноманіття та їх характеристикою:
1
Створення природоохоронних територій
А
Введення жорсткого ліцензування здобичі промислових видів тварин в мисливському господарстві; заборона видобування рідкісних і зникаючих видів тварин, рослин і грибів на державному та міжнародному рівнях

2
Реінтродукція
Б
Створення банку генів рідкісних, зниклих і зникаючих видів методом кріоконсервації.

3
Раціональне природокористування
В
Дані території мають забезпечити всі біоценотичні зв’язки, потрібні для існування рідкісних і зникаючих видів

4
Збереження спадкового матеріалу
Г
Спрямоване переселення і створення стійких популяцій диких видів тварин і рослин в екосистемах, де вони раніше мешкали, але за певних причин зникли

5. Встановіть відповідність між видами забруднення та відповідним малюнком:
1
Механічне
А

2
Фізичне
Б

3
Хімічне
В

4
Біологічне
Г

Рівень 3. (1 завдання – )

6. Встановіть відповідність у категоріях занесених до третього видання ЧКУ та їх характеристики:
1)Зниклі
А)Види, які у найближчому майбутньому можуть бути віднесені до категорії зникаючих.

2)Зниклі в природі

Б)Види, які можуть найближчим часом бути віднесені до категорій зникаючих, вразливих чи рідкісних

3)Зникаючі
В)Види, які збереглися лише у спеціально створених умовах

4 Вразливі
Г) Види, про які немає повної й достовірної інформації

5 Рідкісні
Д) Види. Які перебувають під загрозою зникнення у природних умовах

6 Неоцінені
Е) Види, про які після неодноразових пошуків у можливих місцях поширення відсутня будь-яка інформація

7Недостатньо відомі
Є)Види, популяції яких невеликі і їм загрожує небезпека

Укорочение теломер, концевых участков ДНК на концах хромосом — одна из основных причин ограничения числа клеточного деления и клеточного старения. Функцией теломер являются защита хромосом от деградации и «слипания» их друг с другом. Анализ длины теломерных повторов выявил, что соматические клетки теряют от 50 до 200 нуклеотидов при каждом клеточном делении[3]. Это происходит из-за того, что ДНК-полимераза не реплицировать концы молекул ДНК. При отсутствии в клетках активной теломеразы после определённого числа делений происходит сильное укорочение теломер, и клетка перестает делиться. Число клеточого деления, которое произошло до этого момента, носит название предела Хейфлика. Для большинства соматических клеток человека этот предел составляет около пятидесяти фаз деления.

Сама идея счета фаз деления и старения вследствие недорепликации ДНК на концах хромосом (теломерных участков) принадлежит российскому учёному А. М. Оловникову. Теория была выдвинута в 1971 году для объяснения экспериментальных данных Леонарда Хейфлика и получила название маргинотомии.

Считается, что укорочение хромосом до определённого размера обусловливает процесс клеточного старения, а длина теломер, по этим представлениям, может служить мерой клеточного потенциала деления

Следует отметить, что у клеток больных синдромом Хатчинсона

Название «инфузория» происходит от латинского слова «инфузум», что означает влитый куда-либо, т. к. впервые инфузории были обнаружены в воде, настоянной на травах. У инфузории-туфельки одноклеточное тело, покрытое плазматической мембраной, с внутренней стороны окружено эластичной и тонкой пелликулой. Вся поверхность тела покрыта ресничками, которые располагаются косыми рядами. Такое расположение ресничек вращению тела вдоль продольной оси при движении. Отверстия – на поверхности тела проходящие, в пелликулу. Для удержания пищи или при опасности через эти отверстия выбрасываются трихоцисты, похожие на тонкие стрелы. Внутренняя полость заполнена цитоплазмой, в которой находятся малое и большое ядро, сократительная вакуоль, пищеварительная вакуоль. От переднего конца и до середины тела проходит околоротовая воронка, и, сужаясь, переходит в глотку. Глотка заканчивается клеточным ртом. Две сократительные вакуоли инфузории туфельки сокращаются поочередно. Продукты жизнедеятельности и вода собираются из цитоплазмы и по канальцам поступают к сократительным вакуолям. За процесс размножения отвечает малое ядро и дает начало большим ядрам.