(1.) Впервые выделительная система появилась * 7 класс (Тест)
1 кольчатые черви
2 плоские черви
3 круглые черви
4 моллюски
(2.) .Выделительной системы и специальных органов выделения нет... *
1 у моллюсков
2 у иглокожих
3 у плоских червей
4 у насекомых
(3.) Одноклеточные организмы удаляют продукты жизнедеятельности *
1 почками
2 через поверхность тела
3 системой трубочек
(4.) Что из нижеперечисленного не входит в состав выделительной системы планарии: *
1 клетки звездчатой формы с ресничками
2 каналы, отходящие от звездчатых клеток,
3глотка.
(5.)Найдите ошибочное высказывание:. *
1 У иглокожих выделительной системы и специальных органов выделения нет
2 Одноклеточные организмы удаляют продукты жизнедеятельности через поверхность тела
3 Кольчатые черви накапливают продукты обмена веществ в покровах тела
(6.) Животные, организм которых накапливает продукты жизнедеятельности в теле: *
1 рыбы
2 моллюски
3 первичнополостные черви
4 земноводные
(7.) У млекопитающих продукты жизнедеятельности удаляются из крови *
1 клоакой
2 двумя бобовидными почками
3 длинными пористыми трубочками
(8.) Определите правильную последовательность выделительной системы позвоночных *
1 почка- мочеточник- мочевой пузырь
2 почка- мочеточник- клоака- мочевой пузырь
3 мочеточник- почка - клоака- мочевой пузырь

Животные впадают в спячку или мигрируют из-за изменения состояния окружающей среды,когда она становится для них не комфортной.Например,перед наступлением холодов некоторые  птицы улетают на юг(мигрируют),а некоторые животные впадают в спячку(например,медведи).Меняется температура,пропадает привычная для животных пища.То же можно наблюдать в засуху.Какие-то животные ради сохранения энергии ложатся в спячку,какие-то в поисках пищи и воды мигрируют.

Объяснение:

Изменяется состояние окружающей среды,окр.среда становится не комфортной

Відповідь:

Покритонасінні. Загальна характеристика. Класифікація покритонасінних

Рослини відділу Покритонасінні (найбільші за кількістю видів — понад 250 тис.) розповсюджені на всіх континентах, у всіх кліматичних зонах і в різноманітних екологічних умовах, це панівні рослини сучасності. Дозволили їм стати панівною групою такі фактори:

• утворення насінних зачатків усередині за­в’язі, стінки якої після запліднення й утворення насінини перетворюються на оплодень і разом з насіниною складають плід;

• у всіх покритонасінних подвійне запліднення і вторинний ендосперм;

• наявність приймочки маточки, до якої потрапляє пилок, перш ніж дістатися до насінного зачатку;

• наявність квіток — квітка виявилась найефективнішим утвором для забезпечення розмноження.

Це найголовніші відмінні ознаки покритонасінних.

Відділ Покритонасінні поділяють на два класи: Дводольні та Однодольні. Дводольні мають зародок з двома сім’ядолями; кількість частин у квітці у кожному колі кратна п’яти або чотирьом; провідні пучки в стеблі розташовані по колу (упорядковано); жилкування листків сітчасте; коренева система стрижнева. Однодольні мають зародок з однією сім’ядолею; кількість частин у квітці в кожному колі кратна трьом; провідні пучки розташовані в стеблі безладно; жилкування листків дугове або паралельне; коренева система мичкувата (складається з додаткових коренів). Характеризуючи рослину, усі ознаки необхідно розглядати в комплексі. За однією ознакою неможливо розпізнати, однодольна чи дводольна рослина, бо є винятки за кожною з ознак. Дводольних набагато більше, ніж однодольних (приблизно в 4 рази). Кожен з класів поділяють на підкласи (дводольні — на 8 підкласів, одно­дольні — на 3). Підкласи діляться на порядки, а ті — на родини. Родин у відділі понад 250. У нашій країні зустрічаються види не з усіх родин: немає видів із суто тропічних родин і суто арктичних. Найбільше видів у наш час мають родини Айстрові (22 тис.) з дводольних та Орхідні (20 тис.) з однодольних.

Різноманітність покритонасінних, їх класифікація

Систематика — наука, яка дозволяє краще розібратись у різноманітності живих організмів. У систематиці виділяють систематичні категорії, які об’єднуються за подібними ознаками і спільністю походження. Систематичні категорії (таксономічні одиниці) мають ранги: чим нижчий ранг, тим більша їх кількість: Відділ – клас – порядок – родина – рід – вид.

Вид — основна одиниця систематики. Кожен вид обов’язково належить і до інших таксономічних одиниць. Рослини одного виду можуть давати потомство, а різних видів — як правило, не можуть, вони не схрещуються, навіть коли живуть поряд. Тому на планеті зберігається велика кількість видів — 250 тільки серед квіткових. Назва виду складається з двох слів: перше — назва роду, друге — власне виду (дуб звичайний, клен гостролистий, кульбаба лікарська та ін.).

Пояснення:

так підійде?