1.Встановіть відповідність між екологічним чинником,групою до якої він належить(1б) А-Паразитизм 1.Антропогенний чинник Б-Температура 2.Біотичний чинник В-Забруднення стічних вод 3.Абіотичний чинник
В організмі людини умовно розрізняють два види імунітету: неспецифічний та специфічний.
Неспецифічний (вроджений) імунітет здійснюється речовинами (HCl, жовч, молочна кислота, лізоцим, інтерферони, білки плазми) та клітинами (фагоцити, NK-лімфоцити) на всі чужі білки та мікроорганізми незалежно від їхньої природи. Цей імунітет має спадковий видовий характер і позбавлений імунологічної пам'яті.
Специфічний (адаптивний) імунітет здійснюється імунокомпетентними речовинами (гуморальний імунітет) та клітинами (клітинний імунітет), що діють і знищують тільки певний вид чужих білків або мікроорганізмів. В основі специфічності імунітету - молекулярне розпізнавання чужорідних антигенів за до специфічних рецепторів клітин імунної системи та антитіл. Ця форма імунітету має неспадковий набутий індивідуальний характер і характеризується наявністю імунологічної пам'яті.
Імунна відповідь розвивається внаслідок здійснення цілого комплексу імунних реакцій, що характеризуються імунологічною індивідуальністю. Для кожного організму властивий свій генетично зумовлений тип імунної відповіді. Основними формами імунної відповіді організму людини є клітинний імунітет, гуморальний імунітет, імунологічна пам'ять та імунологічна толерантність.
Таким чином, імунна система має цілу низку унікальних особливостей функціонування: багатоетапність й багаторівневість захисту, високі специфічність, чутливість, здатність до регенерації, імунологічну індивідуальність, імунологічну пам'ять та ін.
Антитіла представлені білковими молекулами Y-подібної форми, що складаються з чотирьох поліпептидних ланцюгів (двох ідентичних легких і важких). Кожен легкий ланцюг з’єднаний тільки з одним важливим ланцюгом, в той час як важкі ланцюги з’єднані між собою. Антитіла мають три кінця, два з яких називаються Fab-фрагментами (fragment antigen binding, тобто фрагментами, що відповідають за зв’язування антигенів) і один – Fc-фрагмент (назва обумовлена його тенденцією до кристалізації в розчинах). Fc фрагмент відповідає за виконання біологічних функцій антитіл, зв’язуючись з рецепторами на лімфоцитах і макрофагах або викликаючи активацію комплементу. Деякі антитіла об’єднані в мультимери, що складаються з двох і більше молекул, з’єднаних між собою. Завдяки широкій варіабельності Fab-фрагментів, антитіла здатні зв’язувати величезну кількість антигенів, що включають як макромолекули, так і маленькі хімічні сполуки. Ділянки антигенів, що містять унікальну послідовність хімічних сполук, впізнавану антитілами, називають епітопами. Сила, з якою Fab-фрагмент взаємодіє з епітопом, називається афінитетом. Антитіла можуть як вільно циркулювати, так і бути пов’язаними з мембраною, будучи рецепторами В – лімфоцитів. У Т-лімфоцитів ж рецепторами можуть бути тільки ТCR (T cell receptor complex). Секретуються антитіла в нормі представлені в крові і на слизових, виконуючи функції нейтралізації і видалення мікробів і токсинів. Антитіла також називають імуноглобулінами, коли вони потрапляють в кровотік, на слизову або стають рецепторами В-лімфоцитів. Після взаємодії Fc фрагмента з антитілом, пов’язаним з антигенною детермінантою, сигнал через спеціальний комплекс передається всередину клітини, приводячи до її активації. Важливо зрозуміти, що впізнавання чужорідних агентів відбувається у випадковому порядку, і збіг між індивідуальними ділянками антигенів і Fab-фрагментами антитіл обумовлено величезною кількістю і варіабельністю клонів лімфоцитів.
Особливості функціонування імунної системи людини
В організмі людини умовно розрізняють два види імунітету: неспецифічний та специфічний.
Неспецифічний (вроджений) імунітет здійснюється речовинами (HCl, жовч, молочна кислота, лізоцим, інтерферони, білки плазми) та клітинами (фагоцити, NK-лімфоцити) на всі чужі білки та мікроорганізми незалежно від їхньої природи. Цей імунітет має спадковий видовий характер і позбавлений імунологічної пам'яті.
Специфічний (адаптивний) імунітет здійснюється імунокомпетентними речовинами (гуморальний імунітет) та клітинами (клітинний імунітет), що діють і знищують тільки певний вид чужих білків або мікроорганізмів. В основі специфічності імунітету - молекулярне розпізнавання чужорідних антигенів за до специфічних рецепторів клітин імунної системи та антитіл. Ця форма імунітету має неспадковий набутий індивідуальний характер і характеризується наявністю імунологічної пам'яті.
Імунна відповідь розвивається внаслідок здійснення цілого комплексу імунних реакцій, що характеризуються імунологічною індивідуальністю. Для кожного організму властивий свій генетично зумовлений тип імунної відповіді. Основними формами імунної відповіді організму людини є клітинний імунітет, гуморальний імунітет, імунологічна пам'ять та імунологічна толерантність.
Таким чином, імунна система має цілу низку унікальних особливостей функціонування: багатоетапність й багаторівневість захисту, високі специфічність, чутливість, здатність до регенерації, імунологічну індивідуальність, імунологічну пам'ять та ін.
Відповідь:
Пояснення:
Антитіла представлені білковими молекулами Y-подібної форми, що складаються з чотирьох поліпептидних ланцюгів (двох ідентичних легких і важких). Кожен легкий ланцюг з’єднаний тільки з одним важливим ланцюгом, в той час як важкі ланцюги з’єднані між собою. Антитіла мають три кінця, два з яких називаються Fab-фрагментами (fragment antigen binding, тобто фрагментами, що відповідають за зв’язування антигенів) і один – Fc-фрагмент (назва обумовлена його тенденцією до кристалізації в розчинах). Fc фрагмент відповідає за виконання біологічних функцій антитіл, зв’язуючись з рецепторами на лімфоцитах і макрофагах або викликаючи активацію комплементу. Деякі антитіла об’єднані в мультимери, що складаються з двох і більше молекул, з’єднаних між собою. Завдяки широкій варіабельності Fab-фрагментів, антитіла здатні зв’язувати величезну кількість антигенів, що включають як макромолекули, так і маленькі хімічні сполуки. Ділянки антигенів, що містять унікальну послідовність хімічних сполук, впізнавану антитілами, називають епітопами. Сила, з якою Fab-фрагмент взаємодіє з епітопом, називається афінитетом. Антитіла можуть як вільно циркулювати, так і бути пов’язаними з мембраною, будучи рецепторами В – лімфоцитів. У Т-лімфоцитів ж рецепторами можуть бути тільки ТCR (T cell receptor complex). Секретуються антитіла в нормі представлені в крові і на слизових, виконуючи функції нейтралізації і видалення мікробів і токсинів. Антитіла також називають імуноглобулінами, коли вони потрапляють в кровотік, на слизову або стають рецепторами В-лімфоцитів. Після взаємодії Fc фрагмента з антитілом, пов’язаним з антигенною детермінантою, сигнал через спеціальний комплекс передається всередину клітини, приводячи до її активації. Важливо зрозуміти, що впізнавання чужорідних агентів відбувається у випадковому порядку, і збіг між індивідуальними ділянками антигенів і Fab-фрагментами антитіл обумовлено величезною кількістю і варіабельністю клонів лімфоцитів.
Джерело: https://healthapple.info/zdorovya-ta-organizm/antytila/#antitila