1.Як впливають на існування організму відхилення від оптимуму факторів (мінімум і максимум)? 2.Чому надто низькі і надто високі температури завдають шкоди організмам?
3.Які особливості поведінки, будови, життєдіяльності забезпечують певним організмам можливість виживати за низьких і високих температур? Що таке терморегуляція?
4.Які порушення життєдіяльності може спричинити зменшення надходження води в організм рослини, тварини, людини?
5. У чому полягає обмежувальна (лімітуюча) роль кисню у водному середовищі?
6. Чи існує залежність між ступенем насиченості води киснем і температурою води?
7.Яку користь дають тваринам мікроорганізми - симбіонти?
8. Як здійснюються симбіотичні взаємозв’язки у грибів?

9.Продуктивність організмів залежить від обмежувального фактора, якого може бути недостатньо або занадто багато. Назвіть обмежувальні фактори, які найбільше
впливають на врожай пшениці, картоплі, томатів.
10.Пригадайте умови існування тварин у пустелі. Виділіть екологічні фактори, які виявляються тут на рівні обмежувальних. Поясніть значення пристосувань що виникли у цих тварин для пом’якшення впливу таких факторів ?
11.Назвіть один з факторів життя зелених рослин (температура, світло, вода, кисень, елементи живлення), що найчастіше знижує врожай сільськогосподарських культур у південних областях України, які мають дуже родючі ґрунти.
12.Поясніть, чому хвоя сосни взимку витримає морози до мінус 40 °С,
а влітку гине при штучному охолодженні до мінус 8 °С.

Линней Карл (1707—1778), шведский естествоиспытатель, создавший систему классификации растительного и животного мира. Родился 23 мая 1707 г. в городе Росхульд (Швеция) в семье пастора. От отца юный Карл унаследовал страсть к ботанике. Изучив естественные и медицинские науки в совершил путешествие. В результате появился труд «Флора Лапландии» (1732 -1737гг) В 1735 г. учёный переехал в город Хартекамп (Нидерланды), где получил должность заведующего ботаническим садом; защитил докторскую диссертацию на тему «Новая гипотеза перемежающихся лихорадок». С 1738 г. занимался в Стокгольме врачебной практикой; в 1739 г. возглавил морской госпиталь, добился права вскрывать трупы с целью определения причины смерти. Участвовал в создании Шведской королевской академии наук и стал её первым президентом (1739 г.). С 1741 г. руководил кафедрой в Упсальском университете, в котором преподавал медицину и естествознание. Самый значительный труд Линнея — «Система природы». Книга была впервые опубликована в 1735 г. и выдержала при жизни автора 12 изданий. Именно в этой работе Линней применил и ввёл в употребление так называемую бинарную номенклатуру, согласно которой каждый вид обозначается двумя латинскими названиями — родовым и видовым. Учёный определил понятие вида, пользуясь как морфологическими (сходство в пределах потомства одной семьи), так и физиологическими (наличие плодовитого потомства) критериями. Он установил чёткую градацию систематических категорий. В основу классификации растений Линней положил число, величину и расположение тычинок и пестиков цветка, а также признак одно-, дву- или многодомности растения. Он считал, что органы размножения — самые существенные и постоянные части тела у растений. На основе этого принципа учёный разделил все растения на 24 класса. Линнеем открыто и описано около 1500 видов растений. Предложенная им классификация животного мира впоследствии претерпела значительные изменения благодаря новым открытиям в области биологии, однако была для своего времени революционной. Её отличительная черта — в том, что человек включён в систему животного царства и относится к классу млекопитающих, отряд приматов. Умер учёный 10 января 1778 г. в Упсале.

Специфічний гуморальний імунітет забезпечують імуноглобулінові антитіла, які синтезувались у плазматичних клітинах лімфовузлів: IgA, IgG, IgM, IgE, IgO і циркулюють у плазмі крові. Вони активують систему комплементу, яка атакує і нейтралізує антиген. Гуморальний специфічний імунітет є головним захисним механізмом при бактеріальних інфекціях.

Специфічний клітинний імунітет пов'язаний з Т-лімфоцитами. Це демонстративно простежується під час відторгнення трансплантата чужої тканини (органа) та при реакціях гіперчутливості сповільненого типу. Цитотоксичні Т-лімфоцити атакують та знищують клітини, що містять антиген, який їх активує.