1. які з груп проблем відносяться до :
а) проблеми, що пов’язані з відношеннями між людиною і навколишнім середовищем;
б) проблеми, що пов’язані відношеннями між промисловими підприємствами;
в) проблеми, що пов’язані з відношеннями між рослинами і тваринами;
г) проблеми, що пов’язані з основними соціальними спільнотами людства.
2. які з явищ до виникнення екологічної кризи на землі:
а) утворення озонових дірок;
б) освоєння космічного простору;
в) комп’ютеризація;
г) забруднення світового океану;
д) винищення лісів.
3. які з ознак притаманні проблемам людства:
а) масштаби виявлення виходять за межі однієї держави і групи держав;
б) загальнолюдська сутність робить їх зрозумілими для країн і всіх народів;
в) можливість їх рішення зусиллями всіх країн і народів, усього світового суспільства;
г) масштаби проявів, які виходять за межі міста, селища;
д) можливість їх рішення зусиллями всього населення країни.
4. які з проблем відносяться до групи проблем, пов’язаних з основними соціальними спільнотами людства:
а) запобігання світової ядерної катастрофи;
б) енергетично-сировинна проблема;
в) подолання розриву в рівнях соціально-економічного розвитку між розвиненими та розвиваючими країнами;
г) покращення системи охорони здоров’я ;
д) освоєння космічного простору.
5. які з проблем відносяться до групи проблем, які торкаються людини та навколишнього середовища:
а) ліквідування неосвіченості;
б) продовольча;
в) запобігання світової ядерної катастрофи;
г) екологічна;
д) використання досягнень науково технологічного прогресу.
6. які з проблем відносяться до групи проблем, що фіксують увагу на відношеннях людини і суспільства:
а) екологічна;
б) ліквідування неосвіченості;
в) енергетично-сировинна проблема;
г) запобігання світової ядерної катастрофи;
д) ліквідування небезпечних захворювань.
7. що призводить до зменшення площ сільськогосподарських угідь на землі:
а) ерозія ґрунтів;
б) будівництво міст, промислових об’єктів , транспортних комунікацій;
в) зміна клімату;
г) кислотні дощі;
д) опустинювання.
8. між популяціями в біогеоценозі можуть виникати взаємозв’язки:
а) нейтральні; б) взає;
в) мутуалістичні; г) трофічні; д) антагоністичні.
9. з чим пов’язані в наш час можливості росту виробництва продуктів харчування, усунення голоду та недоїдання:
а) з інтенсифікацією сільського господарства;
б) з розширенням площ для вирощування сільськогосподарських культур за рахунок вирубки лісів;
в) з залученням країн, що розвиваються до використання науково-технічних досягнень в області сільського господарства;
г) з "відвойовуванням" земель у морів та океанів;
д) із здійсненням природоохоронних заходів.
10. вкажіть причини росту дефіциту прісної води на землі:
а) швидкий ріст населення планети;
б) збільшення витрат води для потреб промисловості та сільського господарства;
в) зростання забруднення гідросфери;
г) зміна клімату.

На первых этапах в древности при отборе нужных человеку животных происходило одомашнивание, приручение животных. Брались в природе и выращивались детёныши диких животных. Среди этих детёнышей и выросших животных выживали те, кто вёл себя менее всех особей агрессивно по отношению к человеку и тот, кто легко размножался в неволе. Отбор, который проводил человек на начальном периоде контакта человека с животными был бессознательным, потому что при нём не ставилась цель улучшить отдельные показатели продуктивности. А просто отбирались полезные и лёгкие в разведении животные.  

Центры происхождения домашних животных:

1. Китайско-малайский - свиньи, утки, гуси, тутовый шелкопряд, собаки

2. Индийский - буйволы, куры, павлины, пчелы, собаки

3. Юго-западно-азиатский крупный рогатый скот, лошади, овцы, козы  

4. Средиземноморский - лошади, крупный рогатый скот, овцы, свиньи кролики

5. Южноамериканский - индейка, лама

6. Африканский - цесарки, кошки, ослы, свиньи, собаки

1) Наиболее простая форма — шаровидная — встречается довольно редко у свободных клеток, не граничащих с другими клетками. Многие клетки имеют форму многогранников, определяемую главным образом их взаимным давлением. Если клетка разрастается равномерно по всем направлениям, то она обычно принимает форму многогранника с 14 гранями, из которых 8 представляют собой шестиугольники, а 6 — четырехугольники. Клетки, диаметр которых по всем направлениям приблизительно одинаков, называются паренхимными. Однако очень часто разрастание клеток идет преимущественно в одном направлении, в результате чего образуются очень вытянутые с заостренными концами прозенхимные клетки (например, клетки волокон). У таких клеток длина может в сотни и даже в тысячи раз превышать толщину. Взрослые клетки растений, в отличие от клеток животных, почти всегда имеют постоянную форму, что объясняется наличием у них довольно прочной оболочки.

2) В световой микроскоп можно увидеть по законам физики органоиды 350 и более нм. Это ядро, оболочка растительной клетки, хромосомы в момент деления, пластиды (хлоро-, хромо- и лейкопласты).

3)  У высших растений зеленые пластиды — хлоропласты, бесцветные — лейкопласты, различно окрашенные — хромопласты; у большинства водорослей пластиды называют хроматофорами. В цитоплазме клеток всех растений находятся пластиды.

Лейкопласты — неокрашенные пластиды, как правило выполняют запасающую функцию. В лейкопластах клубней картофеля накапливается крахмал. Лейкопласты высших растений могут превращаться в хлоропласты или хромопласты.  

Хромопласты — пластиды, окрашенные в жёлтый, красный или оранжевый цвет. Окраска хромопластов связана с накоплением в них каротиноидов. Хромопласты определяют окраску осенних листьев, лепестков цветов, корнеплодов, созревших плодов.  

Хлоропласты — пластиды, несущие фотосинтезирующие пигменты — хлорофиллы. Имеют зелёную окраску у высших растений, харовых и зелёных водорослей. Набор пигментов, участвующих в фотосинтезе (и, соответственно, определяющих окраску хлоропласта) различен у представителей разных таксономических отделов. Хлоропласты имеют сложную внутреннюю структуру.