11. выбрать растение, имеющее соцветие – сложный зонтик: а) чеснок; в) тысячелистник; б) морковь; г) каштан. 12. выбрать растение, имеющее соцветие – головку: а) одуванчик; в) клевер; б) лук; г) фасоль. 13. выбрать растение, опыляемое ветром: а) мак; в) береза; б) подсолнечник; г) черешня. 14. выбрать растение, являющееся самоопыляющимся: а) подсолнечник; в) фасоль; б) морковь; г) кукуруза. 15. назвать холодостойкое растение: а) тыква; в) фасоль; б) капуста; г) георгины. 16. назвать теплолюбивое растение: а) помидор; в) лук; б) свекла; г) клевер. 17. соцветие у яблони: а) кисть; в) зонтик; б) щиток; г) головка. 18. назвать двудомное растение: а) яблоня; в) кукуруза; б) огурец; г) облепиха. 19. из семязачатка после оплодотворения образуется: а) зигота; в) плод; б) семя; г) зародыш. 20. выбрать представителя семейства бобовых: а) земляника садовая; в) ярутка полевая; б) донник лекарственный; г) гулявник аптечный.
Ліричний герой – це суб'єкт ліричного твору, персонаж лірики. Великий поет, говорячи про себе самого, про своє я, говорить про загальне - про людство , бо в його натурі лежить все, чим живе людство. Таким був і ліричний герой Франческо Петрарки – ніби уособленням самого поета, до безтями закоханого у Лауру чоловіка.
Єдність "Канцоньєре" забезпечує єдність особистості ліричного героя, людини епохи Відродження, гуманіста. Хоча кожен твір, який увійшов у «Книгу пісень» цінний сам по собі, проте, він - частина цілої книги - ліричного щоденника її героя, людини нової епохи, чия людяність знаходиться і розвивається завдяки любові. Саме тому в «Канцоньере» входять твори, присвячені гострим політичним питанням сучасності. Ці події ліричний герой передає і оцінює з гуманістичних позицій. В любові до Лаури укладена вся краса, вся досконалість і вся суперечливість світу, саме ця любов відкриває ліричному героєві світ.
Головний герой «Канцоньере» - об'єктивний образ сучасника-гуманіста, наділеного новим баченням життя з тими протиріччями, які були притаманні епосі Треченто. Ліричний герой «Книги Пісень» усвідомлює суєтність земних радощів і при цьому не менш чітко усвідомлює марність своїх спроб повністю від цих радощів відмовитися і обрати шлях, що веде до порятунку на небесах.
В автобіографічній книзі прози «Моя таємниця» суперечка між Франциском і Августином про марність земного кохання закінчується таким підсумком: Франциск говорить, що не може приборкати своє бажання, а Августин відповідає: «Але, нехай буде так, раз не може бути інакше».
Объяснение: