2. Поместите в соответствующую среду обитания животных или растения из предложенного списка.
Среда обитания
Почвенная
Наземно-воздушная
Водная
Организменная
Тюльпан, трутовик, планктон, бактериофаг, мукор, спорынья, хлорелла, орляк обыкновенный, улотрикс, острица, виноградная улитка, пиявка медицинская, хламидомонада, австралийская выпь, вёшенка дубовая, фазан, малайская жёлтая цапля, ежа сборная, опёнок летний, медведка.
Объяснение:
• У членистоногих молюсків легеня - видозмінена ділянка мантії, де розгалужуються кровоносні судини.
• У риб органи дихання – зябра. Вони розташовані з обох боків зябрових дуг. Ззовні кожного краю зябрової дути є два ряди зябрових пелюсток червоного кольору (вони пронизані кровоносними судини і відбувається газообмін), з внутрішнього боку зябрової дуги розміщені біляві зяброві тичинки, які слугують своєрідним фільтруючим апаратом (запобігають потраплянню їжі та сторонніх часток з водою на зяброві пелюстки).
Завдяки рухам зябрових кришок вода проходить через ротовий отвір, глотку та зяброві щілини, омиваючи зяброві пелюстки, коли зяброві кришки повертаються у вихідне положення, вода виходить з-під них назовні. Хрящові риби зябрових кришок не мають: зяброві щілини в них відкриваються назовні самостійними отворами.
• Личинки амфібій (пуголовки) дихають також зябрами.
• Амфібії дихають атмосферним киснем за до легень - парних комірчастих мішків. Парні ніздрі з клапанами ведуть до рото-глоткової порожнини, звідки повітря потрапляє до легень. Під час вдиху через ніздрі проходить повітря, опускається дно ротоглоткової порожнини та заповнюється повітрям. Потім це дно піднімається повітря в легені (клапани перешкоджають виходу повітря через ніздрі). Для шкірного дихання шкіра постійно зволожується слизом, бо суха шкіра не здатна пропускати гази.
• У рептилій легені мають складнішу будову (є система перетинок для збільшення поверхні газообміну). Дихальні шляхи складаються з послідовно з'єднаних гортані, трахея розгалужується на два бронхи. Механізм дихання завдяки скороченню міжреберних м'язів, які рухають ребра (якщо об'єм порожнини тіла збільшується - відбувається вдих, якщо зменшується – видих).
• У птахів дихальна система спрямована на ефективне забезпечення енергією організму птахів під час польоту та зменшення маси їхнього тіла. Дихальні шляхи починаються ніздрями, які відкриваються в носову порожнину; звідти повітря потрапляє до верхньої гортані, що переходить у трахею, де в місці поділу на два бронхи розташовані голосові зв'язки (на відміну від інших тварин). Легені птахів мають губчасту будову, що збільшує їхню поверхню для газообміну. Бронхи, які входять у легені, розгалужуються, їхні головні відгалуження розширюються і поза легенями відкриваються в тонкостінні повітряні мішки, розташовані між внутрішніми органами птаха. Завдяки повітряним мішкам птахам притаманне подвійне дихання (під час вдиху повітря проходить через легені, де кисень надходить у кров, частина багатого на кисень повітря, минаючи легені, відразу спрямовується до задніх повітряних мішків, під час видиху це повітря проходить через легені, де кисень знову потрапляє у кров. Отже, у птахів кисень надходить у кров як під час вдиху, так і під час видиху.
• У ссавців дихальні шляхи починаються носовою порожниною, куди ведуть парні ніздрі, і включають носоглотку, гортань (де розташовані голосові зв'язки), трахею та парні бронхи. Бронхи заходять у губчасті легені і розгалужуються на дрібні бронхіоли. Бронхіоли закінчуються дрібними міхурцями - альвеолами, стінки яких обплутані капілярами. Завдяки великій кількості альвеол значно збільшується поверхня легенів, через яку відбувається газообмін. Дихальні рухи у ссавців здійснюються завдяки скороченню та розслабленню міжреберних м'язів, діафрагми (м'яз, що поділяє порожнину тіла на грудну та черевну) та м'язів стінки черевної порожнини.
Следить
Править
Текущая версия страницы пока не проверялась опытными участниками и может значительно отличаться от версии, проверенной 13 февраля 2017; проверки требуют 37 правок.
У этого термина существуют и другие значения, см. Глаз (значения).
Основная статья: Зрительная система
Глаз человека — парный сенсорный орган (орган Зрительной системы) человека, обладающий воспринимать электромагнитное излучение в световом диапазоне длин волн и обеспечивающий функцию зрения. Глаза расположены в передней части головы и вместе с веками, ресницами и бровями, являются важной частью лица. Область лица вокруг глаз активно участвует в мимике. Максимальный оптимум дневной чувствительности человеческого глаза приходится на максимум непрерывного спектра солнечного излучения, расположенный в «зелёной» области 550 (556) нм. При переходе от дневного освещения к сумеречному происходит перемещение максимума световой чувствительности по направлению к коротковолновой части спектра, и предметы красного цвета (например, мак) кажутся чёрными, синего (василёк) — очень светлыми (феномен Пуркинье).
Объяснение: