Травні ферменти — хімічні речовини, що продукуються організмом для розщеплення білків, жирів та вуглеводів до простих речовин, які засвоюються організмом.
Травні ферменти є в складі слини (амілаза, мальтаза), шлункового соку (пепсин, ліпаза), кишкового соку (трипсин, ліпаза, амілаза, лактаза, мальтаза).
Також вони є в травних соках товстого кишечника, але в незначних кількостях.
Саме ферменти відіграють головну роль в процесі травлення. Кожен фермент розщеплює тільки одну речовину (хімічну сполуку) і тільки за певних умов (кислотність, середовище дії, температура). Саме тому в людей з високою температурою і хворим шлунком травлення ускладнюється.
Така «вибагливість» пояснюється тим, що в основі дії ферментів лежать складні хімічні реакції, яким потрібні такі умови.
Шлунко́вий сік — майже безбарвна сильно кисла багатокомпонентна рідина, яку виробляють залози шлунку для забезпечення процесу травлення
Английский физик и ботаник Роберт Гук. В 1665 г. , изучая срез пробки, он обнаружил структуры, похожие по строению на пчелиные соты, и назвал их ячейками, или клетками (рис. 3). С тех пор этот термин прочно утвердился в биологии. Правда, надо отметить, что Р. Гук считал, что клетки пустые, а живое вещество — это клеточные стенки. Примерно в это же время, во второй половине XVII в. , известный голландский исследователь Антони ван Левенгук усовершенствовал микроскоп и смог наблюдать живые клетки с увеличением более чем в 200 раз. Именно он впервые в 1683 г. описал бактерии. Еще до открытия клетки, в середине XVII в. , известный английский врач Уильям Гарвей предположил, что все живые организмы развиваются из яйца. Это предположение блестяще доказал российский ученый Карл Максимович Бэр, который в 1827 г. обнаружил яйцеклетку млекопитающих. Данное открытие позволило ему сделать вывод, что каждый организм развивается из одной клетки. В 1831—1833 гг. Роберт Броун обнаружил в растительных клетках сферическую структуру, которую назвал ядром. Создание клеточной теории. Для понимания роли клетки в живых организмах огромное значение имели труды ботаника Матиаса Шлейде-на и зоолога Теодора Шванна/.
Відповідь:
Травні ферменти — хімічні речовини, що продукуються організмом для розщеплення білків, жирів та вуглеводів до простих речовин, які засвоюються організмом.
Травні ферменти є в складі слини (амілаза, мальтаза), шлункового соку (пепсин, ліпаза), кишкового соку (трипсин, ліпаза, амілаза, лактаза, мальтаза).
Також вони є в травних соках товстого кишечника, але в незначних кількостях.
Саме ферменти відіграють головну роль в процесі травлення. Кожен фермент розщеплює тільки одну речовину (хімічну сполуку) і тільки за певних умов (кислотність, середовище дії, температура). Саме тому в людей з високою температурою і хворим шлунком травлення ускладнюється.
Така «вибагливість» пояснюється тим, що в основі дії ферментів лежать складні хімічні реакції, яким потрібні такі умови.
Шлунко́вий сік — майже безбарвна сильно кисла багатокомпонентна рідина, яку виробляють залози шлунку для забезпечення процесу травлення
Примерно в это же время, во второй половине XVII в. , известный голландский исследователь Антони ван Левенгук усовершенствовал микроскоп и смог наблюдать живые клетки с увеличением более чем в 200 раз. Именно он впервые в 1683 г. описал бактерии.
Еще до открытия клетки, в середине XVII в. , известный английский врач Уильям Гарвей предположил, что все живые организмы развиваются из яйца. Это предположение блестяще доказал российский ученый Карл Максимович Бэр, который в 1827 г. обнаружил яйцеклетку млекопитающих. Данное открытие позволило ему сделать вывод, что каждый организм развивается из одной клетки.
В 1831—1833 гг. Роберт Броун обнаружил в растительных клетках сферическую структуру, которую назвал ядром.
Создание клеточной теории. Для понимания роли клетки в живых организмах огромное значение имели труды ботаника Матиаса Шлейде-на и зоолога Теодора Шванна/.