2. Верны ли следующие суждения о строении нервной системы?
А. Мозг — это скопление нейронов
Б. Нервы образованы дендритами нейронов
1) верно только А 2) верно только Б
3) верны оба суждения 4) оба суждения неверны
3. Верны ли следующие суждения о строении нервной системы?
А. Нервная система представлена спинным и головным мозгом и нервами
Б. Возбуждение передается с нервного импульса
1) верно только А 2) верно только Б
3) верны оба суждения 4) оба суждения неверны
4. Между объектами и процессами, указанными в столбцах таблицы, имеется определённая связь:
объект процесс
… Преобразует раздражение в нервный импульс
нерв Передает нервный импульс в мозг
Какое понятие следует вписать на место пропуска в этой таблице?
1) рецептор 2) спинной мозг 3) головной мозг 4) нерв
5. Между объектами и процессами, указанными в столбцах таблицы, имеется определённая связь:
объект состоит
Эндокринная система Железы внутренней секреции
… Мозг, нервы
Какое понятие следует вписать на место пропуска в этой таблице?
1) кровеносная система 2) нервная система
3) выделительная система 4) пищеварительная система
2. Верны ли следующие суждения о строении нервной системы?
А. Нервная система образована клетками – нейронами.
Б. Рецепторы – разветвленные окончания аксонов
1) верно только А 2) верно только Б
3) верны оба суждения 4) оба суждения неверны
3. Верны ли следующие суждения о строении нервной системы?
А. Тела нейронов имеют только короткие отростки
Б. Дендриты – это разветвленные короткие отростки нейрона
1) верно только А 2) верно только Б
3) верны оба суждения 4) оба суждения неверны
4. Между объектами и процессами, указанными в столбцах таблицы, имеется определённая связь:
объект процесс
мозг Обработка поступающей информации
… Передает нервный импульс к рабочему органу
Какое понятие следует вписать на место пропуска в этой таблице?
1) рецептор 2) спинной мозг 3) головной мозг 4) нерв
5. Между объектами и процессами, указанными в столбцах таблицы, имеется определённая связь:
объект Регуляция с Железы внутренней секреции гормоны
Нервная система …
Какое понятие следует вписать на место пропуска в этой таблице?
1) кровь 2) химические вещества
3) тканевая жидкость 4) нервный импульс
Во первых сделай мой ответ лучшим потому что это оч малоо!
И так приступаем!
Объяснение:
Пи́ща (еда́) — то, что едят, чем питаются[1] — любое вещество[2], пригодное для еды и питья живым организмам для пополнения запасов энергии и необходимых ингредиентов для нормального течения химических реакций обмена веществ: белков, жиров, углеводов, витаминов, минералов и микроэлементов. Питательные вещества попадают в живой организм, где усваиваются клетками с целью выработки и накопления энергии, поддержания жизнедеятельности, а также обеспечения ростовых процессов и созревания. Основное назначение пищи — быть источником энергии, возобновляемых материалов и «строительного материала» для организма, однако, немаловажным в питании человека является и фактор получения удовольствия (удовлетворение голода) от еды. Обычно пища делится по происхождению на растительную и животную.
Различная пища
В отношении питания одомашненных животных распространено и употребимо понятие корм. Область человеческой деятельности, связанная с приготовлением пищи, называется кулинария (кухонное ремесло).
В истории сложилось так, что люди обеспечивали свои потребности в продовольствии несколькими основными путями: охотой, собирательством и сельскохозяйственным производством. На сегодняшний день большая часть потребности в пище во всём мире удовлетворяется с пищевой промышленности.
Кожний дихальний цикл складається з вдиху і видиху. Здорова доросла людина при спокійному диханні вдихає близько 500 мілілітрів повітря. Ця кількість повітря називається дихальним обсягом. Після спокійного вдиху людина може вдихнути близько 1500 мол. повітря. Це так званий резервний обсяг вдиху.
Після спокійного видиху людина може видихнути ще близько 1500 мол. повітря. Це так званий резервний обсяг видиху. Резервний обсяг видиху, дихальний обсяг і резервний обсяг дихання, або максимальна кількість циркулюючого повітря – називається життєвою ємністю легень.
Однак навіть після найглибшого видиху в легенях залишається ще до 1500 мол. повітря – так званий залишковий обсяг. Сума дихального обсягу і резервного обсягу вдиху визначає інспіраторну потужність легень, а сума дихального обсягу і резервного обсягу видиху визначає експіраторну потужність легень.
Дихальний обсяг – це кількість повітря, що проходить через легені при спокійному вдиху (видиху) і рівне 400-500 мол. Резервний обсяг вдиху (1,5-3 л) складає повітря, якім можна вдихнути додатково після звичайного вдиху. Резервним обсягом видиху (1-1,5 л) називається обсяг повітря, що ще можна видихнути після звичайного видиху.
Залишковий обсяг (1-1,2 л) – це кількість повітря, що залишається в легені після максимального видиху і виходить тільки при пневмотораксі.
Сума дихального повітря, резервних обсягів вдиху і видиху складає життєву ємкість легень (ЖЕЛ), рівну 3,5-5 л; у спортсменів вона може досягати 6л і більше.
До складу дихального повітря входить так званий мертвий (шкідливий) простір (120-150 мол), утворене повітроносними шляхами (порожнини рота, носа, ковтки, гортані, трахеї і бронхів), що беруть участь у газообміні повітрям. Однак повітря, що заповнює цей простір, відіграє позитивну роль у підтримці оптимальної вологості і температури альвеолярного газу. У процесі газообміну між організмом і атмосферним повітрям велике значення має вентиляція легень, що забезпечує відновлення сполуки альвеолярного газу.
Інтенсивність вентиляції
Інтенсивність вентиляції залежить від глибини і частоти дихання.
Кількісним показником вентиляції легень служить хвилинний обсяг дихання, обумовлений як добуток дихального об'єму на число подихів у хвилину.
Легенева вентиляція забезпечується роботою дихальних м" язів. Ця робота зв'язана з подоланням еластичного опору легень і опору дихального потоку повітря (нееластичний опір). Видихувальне повітря складається із суміші альвеолярного і повітря шкідливого простору, по сполуці мало відрізняється від атмосферного. Тому видихуване повітря містить більше О2 і менше СО2 у порівнянні з альвеолярним.
Призначення легеневої вентиляції складається в підтримці відносної сталості рівня парціального тиску О2 і СО2 в альвеолярному повітрі. При атмосферному тиску 760 мм. рт. ст. р О2 у ньому дорівнює 159 мм. рт. ст. і р СО2 – 0,2 мм. рт. ст., а в альвеолярному повітрі – 102 мм. рт. ст. і 40 мм. рт. ст., відповідно. Характер легеневої вентиляції визначається градієнтом парціального тиску цих газів у різних відділах дихальних шляхів.
Один з фізіологічних параметрів оцінки стану апарату дихання – хвилинна вентиляція легень – кількість повітря, що проходить через легені протягом 1 хв. Величина хвилинної вентиляції легень різко зростає при фізичних і емоційних напругах, що порозумівається посиленням окисних процесів у тканинах при цих станах.