3-тапсырма.
Екі азықтық тізбек құр. Олардың барлығы өсімдіктерден
(олардың бөліктерінен) немесе өлі органикалық қалдықтар-
дан (детрит) басталуы тиіс. Бірінші жағдайда аралық буын
жауынқұрт; екінші жағдайда бөлме шыбыны болады. Барлық
азықтық тізбек адаммен аяқталуы тиіс. Тізбектің неғұрлым
ұзын нұсқасын ұсын.
1) Все химические процессы, протекающие в организме, зависят от температуры внешней и внутренней. Особенно ясно зависимость от внешней температуры выражена у организмов, не поддерживать постоянную температуру тела, т. е. у всех растений и большинства животных, кроме птиц и млекопитающих.
Подавляющее большинство наземных растений и животных в состоянии активной жизнедеятельности не переносит отрицательной температуры и погибает.
Верхний температурный предел жизни неодинаков для разных видов, но редко бывает выше 40-45ºС. Только немногие виды при к жизни при более высокой температуре.
Оптимальная температура зависит от условий обитания вида, к которым он при на основе естественного отбора в течение предшествующей эволюции.
У организмов с непостоянной температурой тела повышение температуры окружающей среды вызывает ускорение физиологических процессов: обмена веществ, роста, развития и др. Поэтому до известного предела чем выше температура, тем короче время, необходимое для развития отдельных стадий или всего жизненного цикла.
У птиц и млекопитающих в процессе эволюции выработалась к терморегуляции – поддержанию постоянной температуры своего тела. Это важное при обеспечило известную независимость высших животных от термических условий среды к активной жизни при разной температуре. У большинства птиц температура тела несколько выше 40ºС, а у млекопитающих – несколько ниже. Она сохраняется на постоянном уровне независимо от колебаний температуры окружающей среды
2) a. Период покоя. В неблагоприятное время (зимой, во время засухи и др). Растения сбрасывают листву и погружаются в состояние покоя. В таком состоянии все процессы жизнедеятельности сильно замедляются.
b. Накопление влаги. Многие растения делают запасы в листьях, корнях, стволах. Особенно, кактусы и суккуленты, так как они растут в засушливых условиях. Растения некоторое время могут существовать, расходуя припасы питательных веществ.
c. Длинные корни. Некоторые растения отращивают длинные сильные корни, которые достают до влажных слоев почвы и грунтовых вод.
d. Многие виды растений, в условиях недостатка влаги, при получать влагу из воздуха и росы. Для этого они используют наземные части (листья, ствол).
3) Свет необходим для жизни растений. Без него не образуется хлолрофилл и не идет фотосинтез. Свет нужен для нормального роста растений.
1. Клітина—структурно-функціональна одиниця всіх живих організмів, для якої характерний власний метаболізм та здатність до самовідтворення.
2. Прикладом можуть слугувати епiтелiанi або нервовi клiтини, одноклiтиннi тварини iнфузорiï. Деякi ж клiтини, як, наприклад, клiтина амеби, мають мiнливу форму.
3. Тканина—сукупність клітин, не обов'язково ідентичних, але є спільного походження, що разом виконують спільну функцію.
4. Сполучна, м'язова, нервова, епітеліальна.
5. Орган—складова частина тваринного або рослинного організму, яка має певну будову і виконує одну або кілька певних функцій.
6. Система органів - сукупність органів з однаковою або схожою функцією, будовою.
7. Клітина–найменша одиниця живого. У клітині проходить клітинне дихання, що забезпечує организм енергією. Рост та відновлення організму відбувається за до поділу клітин, в ядрі якої є ядро що містить ДНК та забезпечуе пепедачу спадкової інформації. З них складаються тканини.
8. Тваринний організм має 4 типи тканин, що виконують певні функції: епітеліальна тканина-захист, всмоктування, покриття організму, регенерація; сполучна-поживна, захисна, опорно-рухова, экскрекаторна, механічна, регуляторна та інші функції, підтримка гомеостазу; м'язова-захисна функція, скорочення та рух тіла; нервова-передає нервові імпульси.
9. Органи складаються з декількох тканин, та виконують певну функцію окремо, або як частина системи органів. Тваринні організми можуть мати дихальну (газообіг, у хордових засіб спілкування), травну (обмін речовин, газообмін), кровеносну (обмін речовин, гізообмін), видільну (виведення продуктів обміну з организму), статеву (репродуктивна функція), нервову (регуляція усіх систем організму, реакція на зміну умов зовнішнього та внутрішнього середовища), опорно-рухову і м'язову (захисна, опорна, рухова функції) системи.
10. Це пов'язано, насамперед, з фундаментальними властивостями живого (наприклад, самовідтворення, розвиток і т.д.).
Без цих всіх ознак, характерних живим організмам (в нашому випадку—багатоклітинним тваринам) не можливе повноцінне життя в цілому. Тому кожна система органів забезпечує ці властивості, працюючи в унісон для того, щоб організм існував. Поодинці системи органів не будуть в змозі виконати ці функції, що властиві всьому живому (не тільки багатоклітинним тваринам).