ЛАМАРК: Запропонована у 1809 році французьким природодослідником Жаном Батістом. Ламарком.
~
ДАРВІН: Запропонована у 1859 році англійським природодослідником Чарлзом Дарвіном.
2) Виникнення життя
ЛАМАРК: Життя виникло і виникає шляхом повторного самозародження із неживої природи (поліфілія)
~
ДАРВІН: Життя виникло, з самого початку, вдихнуте творцем в одну або декілька форм (монофілія)
3) Вихідний пункт еволюції
ЛАМАРК: Дія середовища на організм
~
ДАРВІН: Природжена індивідуальність, мінливість
4) Вплив середовища на організми
ЛАМАРК: Середовище, викликавши зміну звичок, зумовлює зміну функціональної діяльності організму (вправляння органів). Функціональна діяльність органів викликає зміни в їх живленні, внаслідок чого змінюються їхні розміри і форма
~
ДАРВІН: Середовище (наприклад, голод і т.д.) викликає масову загибель організмів та виживання найбільш пристосованих. Відбувається природний добір
5) Мінливість
ЛАМАРК: Оскільки зміна органів властиві обом батькам, вона спадкова (ідея гомозиготності)
~
ДАРВІН: Природний добір, підкріплений статевим добором, дає у низхідних поколіннях прогресивну і прогресуючу мінливість
6) Утворення нових видів
ЛАМАРК: Спадкова мінливість призводить до утворення прогресуючих і деградуючих рядів організмів, відповідно до характеру території існування
~
ДАРВІН: Зростаюча мінливість призводить до розходження ознак і до утворення нових видів.
Шистозома кровяная (Schistosoma haematobium) –– возбудитель мочеполового шистосомоза.. Встречается в Африке, странах Ближнего Востока, Центральной и Южной Америки.
Морфология и цикл развития: Окончательный хозяин - человек, обезьяна. Промежуточный - моллюски. Половозрелые особи размножают-гинекофорный канал самца и откладывает яйца в мелких венулах. Стенки венулы, сокращаясь, сжимают яйцо. Яйцо, имеющее на полюсе острый шип, прокалывает стенку сосуда и выходит в ткани. Попав в полость мочевого пузыря, яйца вместе с мочой выделяются наружу. Для дальнейшего развития яйцо должно попасть в воду, где из него выходит мирацидий, который внедряется в тело моллюска, где развиваются два поколения спороцист и церкарии.
Заражение человека происходит во время пребывания в воде в результате активного внедрения церкарий в кожу при купании, стирке белья, обработке рисовых полей. По лимфатическим и кровеносным сосудам церкарии через правый желудочек сердца по легочной артерии попадают в легкие, а затем вены печени. Половозрелые особи мигрируют в вены мочевого пузыря. Возможно заражение при питье воды. Разрушают ткани пораженных органов, развивается воспалительный процесс, язвы, полипозные разрастания.
1)Створення теорії
ЛАМАРК: Запропонована у 1809 році французьким природодослідником Жаном Батістом. Ламарком.
~
ДАРВІН: Запропонована у 1859 році англійським природодослідником Чарлзом Дарвіном.
2) Виникнення життя
ЛАМАРК: Життя виникло і виникає шляхом повторного самозародження із неживої природи (поліфілія)
~
ДАРВІН: Життя виникло, з самого початку, вдихнуте творцем в одну або декілька форм (монофілія)
3) Вихідний пункт еволюції
ЛАМАРК: Дія середовища на організм
~
ДАРВІН: Природжена індивідуальність, мінливість
4) Вплив середовища на організми
ЛАМАРК: Середовище, викликавши зміну звичок, зумовлює зміну функціональної діяльності організму (вправляння органів). Функціональна діяльність органів викликає зміни в їх живленні, внаслідок чого змінюються їхні розміри і форма
~
ДАРВІН: Середовище (наприклад, голод і т.д.) викликає масову загибель організмів та виживання найбільш пристосованих. Відбувається природний добір
5) Мінливість
ЛАМАРК: Оскільки зміна органів властиві обом батькам, вона спадкова (ідея гомозиготності)
~
ДАРВІН: Природний добір, підкріплений статевим добором, дає у низхідних поколіннях прогресивну і прогресуючу мінливість
6) Утворення нових видів
ЛАМАРК: Спадкова мінливість призводить до утворення прогресуючих і деградуючих рядів організмів, відповідно до характеру території існування
~
ДАРВІН: Зростаюча мінливість призводить до розходження ознак і до утворення нових видів.
Шистозома кровяная (Schistosoma haematobium) –– возбудитель мочеполового шистосомоза.. Встречается в Африке, странах Ближнего Востока, Центральной и Южной Америки.
Морфология и цикл развития: Окончательный хозяин - человек, обезьяна. Промежуточный - моллюски. Половозрелые особи размножают-гинекофорный канал самца и откладывает яйца в мелких венулах. Стенки венулы, сокращаясь, сжимают яйцо. Яйцо, имеющее на полюсе острый шип, прокалывает стенку сосуда и выходит в ткани. Попав в полость мочевого пузыря, яйца вместе с мочой выделяются наружу. Для дальнейшего развития яйцо должно попасть в воду, где из него выходит мирацидий, который внедряется в тело моллюска, где развиваются два поколения спороцист и церкарии.
Заражение человека происходит во время пребывания в воде в результате активного внедрения церкарий в кожу при купании, стирке белья, обработке рисовых полей. По лимфатическим и кровеносным сосудам церкарии через правый желудочек сердца по легочной артерии попадают в легкие, а затем вены печени. Половозрелые особи мигрируют в вены мочевого пузыря. Возможно заражение при питье воды. Разрушают ткани пораженных органов, развивается воспалительный процесс, язвы, полипозные разрастания.