В
Все
М
Математика
О
ОБЖ
У
Українська мова
Х
Химия
Д
Другие предметы
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
М
Музыка
Э
Экономика
Ф
Физика
Б
Биология
О
Окружающий мир
У
Українська література
Р
Русский язык
Ф
Французский язык
П
Психология
О
Обществознание
А
Алгебра
М
МХК
Г
География
И
Информатика
П
Право
А
Английский язык
Г
Геометрия
Қ
Қазақ тiлi
Л
Литература
И
История
кармини
кармини
08.04.2020 06:47 •  Биология

.
5.Төмендегі ағзалардың даму түрлерін ажыратыңыз.​

Показать ответ
Ответ:
Theboss007
Theboss007
08.07.2021 05:24
Ядро – «сердце» клетки, в котором содержится вся наследственная информация в виде молекул ДНК. Молекула ДНК представляет собой полимер, имеющий вид двойной спирали. В свою очередь, спирали представляют собой набор нуклеотидов (мономеров) четырех видов. Все белки нашего организма закодированы последовательностью этих нуклеотидов.

Цитоплазма (саркоплазма – у мышечной клетки) – можно сказать, среда, в которой находится ядро. Цитоплазма представляет собой клеточную жидкость (цитозоль), содержащую лизосомы, митохондрии, рибосомы и другие органеллы.

Митохондрии – органеллы, обеспечивающие энергетические процессы клетки, такие как окисление жирных кислот и углеводов. В ходе окисления происходит выделение энергии. Данная энергия направлена на объединение Аденезиндифосфата (АДФ) и третьей фосфатной группы, в результате чего, образуется Аденезинтрифосфат (АТФ) – внутриклеточный источник энергии, поддерживающий все процессы, происходящие в клетке (подробнее здесь). В ходе обратной реакции вновь образуется АДФ, а энергия высвобождается.

Ферменты – специфические вещества, имеющие белковую природу, которые служат катализаторами (ускорителями) химических реакций, тем самым значительно увеличивая скорость протекания химических процессов в наших организмах.

Лизосомы – своего рода оболочки округлой формы, содержащие ферменты (порядка 50). Функция лизосом – расщепление с ферментов внутриклеточных структур и всего, что клетка поглощает извне.

Рибосомы – важнейшие клеточные составляющие, служащие для образования молекулы белка из аминокислот. Формирование белка определяется генетической информацией клетки.

Клеточная оболочка (мембрана) – обеспечивает целостность клетки и регулировать внутриклеточный баланс. Мембрана контролировать обмен с окружающей средой, т.е. одной из ее функций является блокирование одних веществ и транспорт других. Таким образом, состояние внутриклеточной среды остается постоянным.
0,0(0 оценок)
Ответ:
SuPeRGaMeRDGRST
SuPeRGaMeRDGRST
26.01.2021 17:42
- забарвлення квіток, листків і стебел рослин, яке визначається наявністю в них ряду пігментів (хлорофілів, каротиноїдів, фікобілінів та антоціанів). Найпоширеніше у вищих рослин зелене забарвлення, зумовлене хлорофілом, що за його участю відбувається фотосинтез. Зеленими звичайно бувають листки, стебла. Різноманітне жовте, оранжеве, червоне забарвлення квіток та плодів зумовлене каротиноїдами; фіолетове, синє - антоціанами; сніжно-біле забарвлення віночка квіток багатьох рослин - наявністю серед безбарвних клітин заповнених повітрям міжклітинників. 3. р. може змінюватись залежно від освітлення, т-ри, реакції грунту, вмісту в ньому тих чи ін. елементів тощо. Так, зелені частини рослин при слабкому освітленні стають блідішими, а в темряві й зовсім втрачають зелений колір (див. Етіоляція); знижені і-ри сприяють утворенню антоціанів, тому листки дерев восени набувають коричневого, червоного та фіолетового кольорів різноманітних відтінків. Збагачення антоціанами інод гається при порушенні мінерального живлення рослин. Яскраве забарвлення квіток і плодів сприяє приваблюванню комах, що запилюють квітки, а також птахів, що розповсюджують плоди та насіння. У суцвіттях часто зустрічається контрастне забарвлення - крайові квітки забарвлені в один колір, а середні - в інший; це робить суцвіття ще помітнішими для комах. Листки деяких вищих рослин бувають повністю або частково забарвлені в червоний, фіолетовий, сріблясто-сірий та ін. кольори (бегонія, колеус). Це пояснюється тим, що зелений колір наявного в листках хлорофілу маскується антоціанами. Маскування зеленого кольору різними додатковими пігментами особливо часто гається у водоростей. Забарвлення грибів зумовлюють пігменти рибофлавін, хризогенін та ін. Деякі рослини (переважно сапрофіти і паразити) безбарвні (напр., бактерії, гіфи грибів).
0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Биология
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота