Сформовані рослинні угруповання зазнають постійних змін, зумовлених різними причинами. Це можуть бути сезонні зміни, пов'язані з фенологічними явищами у рослин упродовж року. Рано навесні угруповання характеризується розквітом одних видів, тоді як інші лише пробуджуються до життя.
Наприкінці літа, навпаки, у перших видів насіння висипалось, листки відмерли, а другі лише досягли повного розквіту. Крім того, тривалість вегетації у одних рослин велика, у інших — коротка. Відповідно до цього характер угруповання дуже змінюється за порами року. Це явище можна назвати ярусністю в часі, на відміну від ярусного розміщення в просторі надземних і підземних частин рослин.
Жодний фітоценоз не існує вічно, рано чи пізно він змінюється. Причиною цього є або вплив зовнішніх умов, або зміна середовища у зв'язку з життєдіяльністю організмів, що входять до фітоценозу, або проникнення в угруповання нових видів.
При составлении пищевого рациона учитывают следующие факторы: 1) Рост человека. Чем выше рост - тем выше кол-во потребляемых калорий. 2) Вес человека. Прямая зависимость вес - кол-во калорий. 3) Цвет кожи. Не секрет, что темная кожа поглощает больше света, а, следовательно, снижается потребность калорий для поддержания температуры тела. 4) Длина волос. Волосы служат прекрасным теплоотводом, а, следовательно, в зимнее время через волосы идет колоссальная потеря тепла, что увеличивает необходимость в получаемых калориях. 5) Скорость метаболизма человека, а, следовательно, частота посещения сан. узла. Чем быстрее человек теряет потребленную еду - тем меньше кол-во полученных питательных веществ. 6) Регион обитания: чем холоднее вокруг - тем больше калорий необходимо для поддержания температуры тела. 7) Национальность. Еще в 1943г Г. Сумин открыл зависимость количества среднесуточных калорий от национальности человека. На основе проведенных исследований можно было смело утверждать, что, к примеру, представителям еврейской национальности требовалось тепло извне для комфортного существования, немцы же обходились без дополнительных источников. 8) Вид деятельности. Очевидно, что занятия спортом требует куда больше калорий, нежели люди с сидячим образом жизни.
Сформовані рослинні угруповання зазнають постійних змін, зумовлених різними причинами. Це можуть бути сезонні зміни, пов'язані з фенологічними явищами у рослин упродовж року. Рано навесні угруповання характеризується розквітом одних видів, тоді як інші лише пробуджуються до життя.
Наприкінці літа, навпаки, у перших видів насіння висипалось, листки відмерли, а другі лише досягли повного розквіту. Крім того, тривалість вегетації у одних рослин велика, у інших — коротка. Відповідно до цього характер угруповання дуже змінюється за порами року. Це явище можна назвати ярусністю в часі, на відміну від ярусного розміщення в просторі надземних і підземних частин рослин.
Жодний фітоценоз не існує вічно, рано чи пізно він змінюється. Причиною цього є або вплив зовнішніх умов, або зміна середовища у зв'язку з життєдіяльністю організмів, що входять до фітоценозу, або проникнення в угруповання нових видів.
1) Рост человека. Чем выше рост - тем выше кол-во потребляемых калорий.
2) Вес человека. Прямая зависимость вес - кол-во калорий.
3) Цвет кожи. Не секрет, что темная кожа поглощает больше света, а, следовательно, снижается потребность калорий для поддержания температуры тела.
4) Длина волос. Волосы служат прекрасным теплоотводом, а, следовательно, в зимнее время через волосы идет колоссальная потеря тепла, что увеличивает необходимость в получаемых калориях.
5) Скорость метаболизма человека, а, следовательно, частота посещения сан. узла. Чем быстрее человек теряет потребленную еду - тем меньше кол-во полученных питательных веществ.
6) Регион обитания: чем холоднее вокруг - тем больше калорий необходимо для поддержания температуры тела.
7) Национальность. Еще в 1943г Г. Сумин открыл зависимость количества среднесуточных калорий от национальности человека. На основе проведенных исследований можно было смело утверждать, что, к примеру, представителям еврейской национальности требовалось тепло извне для комфортного существования, немцы же обходились без дополнительных источников.
8) Вид деятельности. Очевидно, что занятия спортом требует куда больше калорий, нежели люди с сидячим образом жизни.