7. Третій учень фіксує відстань, на якій досліджуваний перестае чути хід годинника, і вимірює її. Дослід повторіть тричі для лівого і право
го вуха. Запишіть результат у таблицю, обчисліть середнє значення
Спроба
2
Середие
значення
3
Показник
1
Абсолютний Праве вухо
поріг слуху
Ліве вухо
Праве вухо
Слухова
адаптація
Ліве вухо
За результатами дослідження​

Спинний мозок (с.м.) укритий 3 шарами які захищають і живлять його .
кінцевий хвіст с.м. має сегменти 31 шт.. Вони об'єднані у шийний8, грудний12, поперековий 5 , крижовий5, куприковий1 .
С.м. має борозди , які ділять його на праву і ліву частини .
Є сіра речовина утворена вставними і рухомими нейронами - передають імпульси (вставні нейрони передають імпульси між чутливими і рухомими, чутливі від рецепторів до центру регуляції , вставні від центру регуляції до органів )
Є бічні роги у грудному відділі утв. сірою речовиною , навколо сірої біла -передають збудження .
Рухові центри лівої і правої частини - підтримують ходіння , згинання , розгинання кінцівок , жести.
У с.м. ж центри рефлекторні потовиділення , розширення і звуження зіниць , рух діафрагми. У крижовому - центр сечовиділення , статевих функцій .
Провідникова функція с.м. - провідні шляхи це волокна білої речовини ( є висхвдні чутливі- збудження до головного мозку і низхідні рухові провідні шляхи від голови до робочих органів )

 Как мы видели, во всякой экосистеме необходимые для жизни вещества сохраняются благодаря сложным циклическим процессам, которые делают возможным многократное использование этих веществ. Количество вещества ограничено, однако энергия практически неиссякаема. Поэтому в отличие от замкнутого круговорота веществ поток энергии является однонаправленным, т. е. незамкнутым. Количество энергии на любой стадии процесса можно оценить, если сжечь соответствующий материал в калориметре и измерить количество образовавшегося при этом тепла. Изучение потока энергии позволяет получить дополнительные сведения о функциональной структуре биотических сообществ. Кроме того, оно позволяет выяснить потенциальную биологическую продуктивность данного местообитания. Располагая такими сведениями, можно вычислить, сколько особей каждого вида могло бы здесь существовать.