8)
Келесі қоректік деңгейге өтетін энергия ,

Коректік пирамида геометриялық фигура түрінде
берілген
10
Ерекшеліктерінің себебі неде?
11 Экожүйелердегі ең ірі мекендеуші?
12 Экожүйелердің ең ірі мекендеушісінің салмағы
мен өлшемі
13 | Ең ірі мекендеуші* қай экологиялық топқа
жатады?

Тварини, як і рослини та гриби, – представники еукаріотів, тобто організмів, клітини яких мають ядро. Окрім ядра, спільними ознаками в будові клітин, як Ви вже знаєте, є наявність цитоплазми з органелами та поверхневого апарату. Але між представниками цих груп існують відмінності в будові клітин.

У клітинах рослин і грибів над мембраною розташована щільна клітинна стінка з вуглеводів, яка обмежує рухливість тіла. У рослин вона побудована з целюлози, а в більшості грибів – з хітину. Тваринна клітина має лише клітинну мембрану з тонким надмембранним шаром, побудованим з вуглеводів. Клітинної щільної стінки в тваринних клітин немає. Це сприяє зміні форми клітин та активному життя тваринних організмів.

Ознакою відмінності рослинних клітин є наявність у цитоплазмі особливих органел – пластид. Більшість цих органел мають зелене забарвлення – це хлоропласти. Вони містять зелений пігмент – хлорофіл, з до якого клітини рослин поглинають світло й утворюють органічні речовини з неорганічних. Безбарвні пластиди – лейкопласти – запасають поживні речовини, а помаранчеві та червоні пластиди – хромопласта – надають органам рослин відповідного забарвлення. Клітини грибів і клітини тварин пластид не мають, тому їм властиве гетеротрофне живлення. У цитоплазмі рослинних клітин і клітин грибів є вакуолі, заповнені клітинним соком. Ось тільки в рослин вони великі, а в грибів – менші. У клітинах тварин вакуолі теж можуть бути, але вони дрібні і виконують інші функції, (наприклад, перетравлювання речовин чи накопичення продуктів обміну для видалення).

Клітини тварин, рослин та грибів відрізняються також включеннями. Це непостійні структури клітини, які виконують здебільшого запасаючу функцію. У клітинах рослин у вигляді включень запасаються вуглеводи й крохмаль, а в клітинах тварин і грибів – глікоген.

Отже, визначальними причинами відмінності тварин від рослин та грибів є їх особливості на рівні клітин, а саме:

1) відсутність жорсткої клітинної стінки; 2) відсутність пластид; 3) відсутність вакуоль з клітинним соком; 4) наявність включень з глікогеную.

Объяснение:

Белый медведь (Ursus maritimus) - один из самых крупных наземных хищников нашей планеты. Длинна тела 1,6-3,3 м, масса самцов 400-500 кг (иногда до 750), самок - до 380 кг. Медведь превосходно плавает и ныряет, заплывает в открытое море на десятки километ­ров. Быстро передвигается по льду. Ведет одиночный образ жизни, но иногда встре­чаются группы из 2-5 зверей; несколько медве­дей могут собираться около крупной падали.

Белые медведи охотятся на ластоногих, главным образом, на кольчатую нерпу, морского зай­ца и гренландского тюленя. Выходят на сушу при­брежных зон островов и материка, охотятся на детенышей моржей, поедают также выбросы моря, падаль, рыбу, птиц и их яйца, реже - гры­зунов, ягоды, мхи и лишайники. Беременные самки залегают в берлоги, кото­рые устраивают на суше с октября до марта-апреля. В выводках обычно 1-3, чаще 1-2 детеныша. До двухлетнего возраста они остаются с медведицей. Максимальная продолжительность жизни белого медведя - 25-30 лет, редко больше.

В России белый медведь постоянно обита­ет на пространстве от Земли Франца Иосифа и Но­вой Земли до Чукотки. На плавающих льдах иногда достигает Камчатки. Отмечены далекие заходы вглубь ма­терика (до 500 км по реке Енисей). Южная граница области обитания совпадает с кромкой дрейфующих льдов. При таянии и разрушении льда медведи перемещаются к северной границе Арктического бассейна. С началом устойчивого ледообразова­ния звери начинают обратную миграцию на юг.