А1. к форменным элементам крови относят
1 воду и минеральные соли
2 белки, жиры и углеводы плазмы крови
3 клетки крови и кровяные пластинки
4 желтые кровяные клетки
а2. функция эритроцитов:
1 образование тромбов
3 свертывание крови
2 уничтожение бактерий 4) транспортировка кислорода
аз. в отличие от эритроцитов земноводных и рыб зрелый эритроцит человека:
1 не имеет ядра
3 имеет фрагментированное ядро
2 имеет ядро
4 имеет несколько ядер
а4. лейкоциты - это
1.красные кровяные клетки
3 кровяные пластинки
2 белые кровяные клетки
4 красные кровяные пластинки
а5. тромбоциты
1 обеспечивают свертывание крови
3 защищают организм от бактерий
2 удаляют углекислый газ
4 переносят кислород
а6. свертывание крови связано с превращением:
1 тромбоцитов в эритроциты
3 тромбоцитов в лейкоциты
2 гемоглобина в фибриноген
4 фибриногена в фибрин
а7. антитела образуются в
1 лейкоцитах
3 тромбоцитах
2 эритроцитах
4 фагоцитах
а8. одной из причин малокровия может быть
1 уменьшение в крови числа эритроцитов
2 уменьшение числа лейкоцитов
3 повышение в крови уровня гемоглобина
4 уменьшение числа тромбоцитов
а организма распознавать и уничтожать чужеродные клетки и вещества, отличные от его клеток
1 гемофилия
3 лейкоцитоз
2 иммунитет
4 малокровие
а10. естественный приобретенный иммунитет возникает после
1 введения вакцины
3 введения лечебной сыворотки
2 болезни
4 переливания крови
а11. фагоцитоз — это процесс:
1 размножения лейкоцитов
2 перемещения фагоцитов в тканях
3 поглощения и переваривания чужеродных частиц лейкоцитами
4 свертывания крови
а12. лечебная сыворотка — это препарат
1 готовых защитных веществ
2 ослабленных возбудителей болезни
3 убитых возбудителей болезни
4 лекарственных веществ — антибиотиков
а13. человек, часть крови, тканей или орган
1 пациент
2 реципиент
3 донор
4 иммунитет
а14. людям с i группой крови можно переливать кровь
1 любой группы
3 только iii и гу групп
2 только ii группы
4 только i группы
а15. кровообращение — это процесс:
1 движения лимфы в организме
2 образования форменных элементов крови
3 движения крови в организме
4 образования тканевой жидкости
а16. вены — это сосуды, по которым
1 движется только артериальная кровь
2 движется только венозная кровь
3 кровь движется от сердца
4 кровь движется к сердцу
а17. капилляры — это
1 кровеносные сосуды, по которым движется смешанная кровь
2 кровеносные сосуды, имеющие трехслойную стенку
3 кровеносные сосуды, по которым движется артериальная кровь
4 самые мелкие кровеносные сосуды
а18. сосуд, стенка которого имеет хорошо выраженный мышечный слой
1 вена
2 артерия
3 капилляр
4 венула
а19. кровь, насыщенная кислородом:
1 легочная
2 венозная
3 капиллярная
4 артериальная
а20. малый круг кровообращения начинается в
1 правом желудочке
3 правом предсердии
2 левом желудочке
4 левом предсердии
а21. большой круг кровообращения заканчивается в
1 левом предсердии
3 левом желудочке
2 правом предсердии
4 правом желудочке
а22. артериальная кровь становится венозной в
1 тканевой жидкости
2 лимфатических сосудах
3 капиллярах большого круга кровообращения
4 капиллярах малого круга кровообращения
а23. в лимфатических узлах:
1 уничтожаются болезнетворные организмы
2 образуются эритроциты
3 образуются лейкоциты
4 образуются тромбоциты
а24. автоматия сердца — это сердца:
1 ритмически сокращаться без раздражений извне
2 ритмически сокращаться под влиянием внешних раздражений
3 увеличивать ритм сокращений
4 уменьшать ритм сокращений
а25. парасимпатический () нерв, подходящий к сердцу
1 замедляет работу сердца
3 стабилизирует работу сердца
2 ускоряет работу сердца
4 не влияет на работу сердца
а26. гуморальная регуляция сердечной деятельности осуществляется при
1 отростков нейронов
3 лимфы
2 веществ в крови
4 мышечных волокон
а27. пульс является колебанием стенок
1 вен, возникающих при сокращении правого предсердия
2 вен, возникающих при сокращении правого желудочка
3 артерий, возникающих при сокращении правого желудочка
4 артерий, возникающих при сокращении левого желудочка
а28. на границе правого желудочка и легочной артерии расположен клапан
1 трехстворчатый
3 полулунный
2 двухстворчатый
4бартериальный
а29. систола (сокращение) желудочков в сердечном цикле длится
1 0,1 с
2 0,2 с
3 0,3c
4 0,4с
аз0. между левым предсердием и левым желудочком расположен клапан
1 трехстворчатый
3 полулунный
2 двухстворчатый
4 артериальный
а31. жидкость, выделяемая внутренней поверхностью околосердечной сумки:
1 защищает сердце от болезнетворных бактерий
2 уменьшает трение при сокращениях сердца
3 снабжает сердечную мышцу кислородом
4 увеличивает трение при сокращениях сердца
а32. самую мощную мышечную стенку имеет
1.правый желудочек сердца
3 правое предсердие
2 левый желудочек сердца
4 левое предсердие
а33. признак артериального кровотечения
1 ярко-алая кровь пульсирует из раны
2 темно-бурая кровь непрерывно струится
3 кровь медленно, без толчков, вытекает из раны
4 темно-бурая кровь сочится из раны
Товщина біосфери - земної оболонки, яку населяють живі організми, дещо більше 20 км. Біля верхньої межі біосфери, де низькі температури і тиск та велика концентрація ультрафіолетового проміння, що згубно впливає на живі істоти, та нижньої межі з її високою температурою (понад 100°С) зустрічаються лише спори нижчих рослин. Так, на висоту 20 км підіймаються спори бактерій і деяких грибів, а у земних надрах, на глибині понад 3 км, у водах нафтових родовищ можуть існувати тільки певні види бактерій.
Тварини зрідка підіймаються на висоту 12 км, а у ґрунт проникають не глибше 11 м; вони можуть жити в найглибших печерах (понад 1000 м глибини) і в найбільших глибинах океану. Є багато видів, які можуть існувати при дуже низькій температурі (до - 60° - 70° С), досить високій (до 60° у пустелях і понад 40° С у гарячих джерелах), під великим тиском у граничних глибинах океанів, високо у горах, де тиск і температура низькі, а' кисню обмаль, в умовах цілодобового полярного дня і вічної ночі в печерах.
З кліматичних факторів головну роль відіграє температура. Наземні тварини з непостійною температурою тіла (холоднокровні) потребують теплого або гарячого клімату з достатньою вологістю, а тому найчастіше вони зустрічаються у тропіках і субтропіках. Низькі температури краще витримують тварини з постійною температурою тіла (теплокровні).
Чемпіоном витривалості до низьких температур слід визнати антарктичних пінгвінів, зокрема імператорських. Вони не лише добре переносять страшенну холоднечу і сніжні бурани антарктичної зими, а ще й розмножуються у цей період і при цьому нікуди не ховаються, гнізд не влаштовують. Витримувати жорстокий холод Антарктики їм допомагає щільне й густе оперення та підшкірний шар жиру.
Обов'язкове для всіх птахів линяння у них також має пристосований характер: старі пера випадають тільки після того, як виростають нові. Пташенята імператорських пінгвінів вкриті густим пухом, з'являються вони навесні, за літо мужніють настільки, Що вже можуть витримати сувору і довгу зиму. Пінгвінам допомагає захищатися від сильного вітру та морозу й те, що вони часто скупчуються у так звані черепахи, які нагадують собою коло у декілька метрів діаметром. Таке коло повільно і безперервно рухається навколо центру і проти вітру, що сприяє збереженню температури тіла і меншій втраті ваги (одинокі птахи втрачають щоденно понад 200 г, а у "черепасі" - лише 100 г).
З морських ссавців найнижчі температури доводиться витримувати антарктичним тюленям: морські води в Південній півкулі холодніші, ніж в Північній на тих самих широтах. Зокрема тюлені Уеддела навіть взимку тримаються" антарктичного континенту і сусідніх островів.
Пристосуватись до низьких антарктичних температур дає можливість товстий підшкірний шар жиру до 7 см завтовшки у дорослих особин (загальною масою до 30% ваги тіла). Взимку на поверхню льоду вони майже не4 виходять через сильні вітри і низьку температуру, а плавають біля льодової кромки, дихаючи через отвори-продушини, які самі роблять і постійно їх відновлюють. Так само поводяться взимку і нерпи, які в найлютіші морози перебувають у воді.
В Арктиці сильні морози найкраще переносить білий ведмідь - цей велетенський напівводяний мешканець полярних морів і островів. У пошуках своєї основної поживи - нерп - білі ведмеді долають значні відстані на полярних крижинах і по чистій воді. Довга і густа шерсть з густим підшерстком, до того ж добре змащена жиром, не намокає у воді і не вкривається льодом на морозі. Товстий шар підшкірного жиру захищає від холоду у воді і на повітрі, зменшує питому вагу звіра, полегшуючи плавання. Широкі лапи з плавальними перетинками між пальцями вкриті густою шерстю не лише зверху, а й знизу, на підошвах, що дає можливість не провалюватись у снігу, не ковзати на льоду і не обморожувати лап.