А1. закономерности возникновения при к среде обитания изучает наука: 1) систематика 2) зоология 3) ботаника 4) экология а 2. все компоненты природной среды, влияющие на состояние организмов, популяций, сообществ, называют: 1) абиотическими факторами 2) биотическими факторами 3) экологическими факторами 4) движущими силами эволюции а 3. интенсивность действия фактора среды, в пределах которых процессы жизнедеятельности организмов протекают наиболее интенсивно – фактор: 1) ограничивающий 2) оптимальный 3) антропогенный 4) биотический а 4. совокупность живых организмов (животных, растений, грибов и микроорганизмов), населяющих определенную территорию называют: 1) видовое разнообразие 2) биоценоз 3) биомасса 4) популяция а 5. гетеротрофные организмы в экосистеме называют 1) хемотрофы 2) продуцентами 3) редуцентами 4) автотрофами 5) консументы а 6. количество особей данного вида на единице площади или в единице объема (например, для планктона) 1) биомасса 2) видовое разнообразие 3) плотность популяции 4) все перечисленное а 7. организмы, использующие для биосинтеза органических веществ энергию света или энергию связей неорганических соединений, называются: 1) консументами 2) продуцентами 3) редуцентами 4) гетеротрофами а 8. разнообразие пищевых взаимоотношений между организмами в экосистемах, включающее потребителей и весь спектр их источников питания: 1) пищевая сеть 2) пищевая цепь 3) трофическая цепь 4) цепь питания ответ:

Пищевые цепи имеют важное биогеоценотическое значение. Они играют большую роль в функционировании биогеоценоза, его самоуправлении и саморегуляции. БГЦ как биокосная система состоит из двух взаимосвязанных подсистем: управляемой и управляющей. Управляемой системой являются растения, производящие органическую массу, т. е. продуценты. Управляющая система БГЦ состоит из консументов и редуцентов, т. е. из комплекса взаимосвязанных организмов, потребляющих органическое вещество растений и переводящих его в другие формы. Рост растений регулируют растительноядные животные — они поедают излишнюю биомассу. Растительноядных, в свою очередь, «контролируют» хищники и паразиты. Они препятствуют безмерному размножению растительноядных и излишнему выеданию растительности. Над паразитами есть «управляющие» сверхпаразиты и т. д.[

ответ:орська малосольоність сприяє розміщенню в прибережних опріснених зонах основної флори Азовського моря і планктонних рослин. До них відносяться синьо-зелені водорості. Море багате мінеральними речовинами, які потрапляють в нього з інших річок. Це і обумовлює масовий розвиток флори Азовського моря великими темпами.У своїй масі водорості розвиваються в основному навесні в березні і квітні і осінню в жовтні і листопаді. Влітку флора Азовського моря представлена в основному перидиневими водоростями, які на відміну від діатомових водоростей, не дають таку велику біомасу. Розвиток отримують в основному ексувіелла, пророцентрум і гленодиніум. Часом прісноводі зони моря цвітуть, завдяки розмноженню синьо-зелених водоростей, які типові для Таганрозької затоки Азовського моря. До них відносяться такі водорості, як нодулярія і афанісоменон, мікроцистис і анабена.Розвиток водоростей і бактерій забезпечує відмінну продукцію зоопланктону, що складається з прісноводих, солонуватоводних і інших морських видів.Не дуже багата донна флора Азовського моря і тому, можна побачити лише незначну кількість видів бурих, червоних або зелених водоростей. Зате квіткові рослини рясно розростаються по морському дну. Це в основному 2 види морської трави - приморський рдесник і занікеллія. Така трава може утворювати цілі підводні луги величезних площ.