Осінь у природі Восени дні стають коротшими, а ночі – довшими. 23 вересня – день осіннього рівнодення. Ден і ніч однакові, вони тривають по 12 годин, тому 23 вересня називають днем осіннього рівнодення. Після цього дня ніч стає все довшою і довшою, а день помітно скорочується. Надходять короткі дні осені: ледве заховалося сонце – і вже насувається ніч. Сонце піднімається вже не так високо, як літом, тому його промені вже слабше прогрівають землю. Температура повітря знижується.
Основні зміни у неживій природі – похолодання - несе за собою зміни у живій природі. Рослини змінюють своє зелене вбрання, готуються до зимового холоду. На золотому фоні зжовклого листя виділяються яскраві плями розфарбованих кленів та осик. Червоніє листя черемхи, вишні, горобини. Чисте і прозоре осіннє повітря, прозора вода у лісових струмочках. Ще цвітуть пізні квіти, жовтіє і в’яне трава. Поступово починається час листопаду. Раніше за інші дерева скидає листя липа і старі тополі. Посилений листопад починається за першими приморозками.
Буває дві осені. Одна - золота, радісна. Друга – сіра ,сумна , похмура. Кущі і дерева скидають листя. Сохнуть трави. Хоча життя їхнє не припиняється, вони перебувають у стані спокою. Зима у природі Найхарактерніша ознака зими – випадання снігу. Сніжинки – шестикутні кристали льоду з променями, які утворилися з водяної пари. Величина й форма сніжинок залежить від вологості й температури повітря, через яке вони проходять. Якщо в нижніх шарах атмосфери повітря тепле, вони підтають, злипаються й утворюють пластівці. Рослини взимку перебувають у стані глибокого спокою. Сніговий покрив має для них важливе значення. Сніг – поганий провідник тепла. Вкриваючи землю мов килимом, він захищає рослини від переохолодження. У підводному царстві взимку тихо. Риби живуть біля дна, де завжди зберігається стала температура – не нижча від +4. Маса води найбільша при цій же температурі. Більш холодна або тепла вода має меншу масу і спливає під шаром, температура якого +4. У такій воді риби звичайно зимують, але при цьому часом виникає загроза їх життю від нестачі кисню. Крига, що вкриває товстим шаром поверхню ставків і річок, заважає припливу й розчиненню вільного кисню у воді, внаслідок чого трапляється замор риби. Рятуючи риб від замору, у льоду прорубують ополонки, вставляють у них снопи з очерету, соломи, щоб сприяти поповненню кисню. В Україні є риби, що у люті морози почувають себе чудово. Весна у природі Сонце в полудень піднімається все вище, дужче пригріває. День сатє довшим. Земля звільняється від снігу. Течуть по вибалках струмки. На річках почала скресати крига. Після зими тобі хочеться легше вдягнутися. Не поспішай цього робити. Повітря ще холодне. Можна застудитися. Вибирай сухі місця для рухливих ігор. Намагайся не промочити ноги. Якщо це сталося, негайно йди додому і зміни взуття. З кожним весняним днем стає тепліше. Рослини пробуджуються від зимового сну. Крізь торішнє листя пробиваються проліски, ряст, сон-трава, фіалки. До появи листя зацвітають верба і ліщина. Це — кущі. А з дерев — вільха. Після вільхи зацвітає осика, потім — тополя. Інші дерева й кущі вкриваються ніжним зеленим листям, а потім зацвітають. Літо у природі Сонце в полудень стоїть високо. Його ласкаве, тепле проміння проникає всюди. Літній день довгий, сонячний, гарячий. Ніч коротка. Тільки згасне вечірня зоря, як починає світати.
З гаїв, лісів лине спів соловейка, зозулине ку-ку. У полі чути веселу пісню жайворонка. Улітку загартовуй свій організм. Бери участь в іграх на повітрі. У міру купайся, загоряй. Не їж немитих овочів і фруктів. Додержуйся режиму дня.
Общая характеристика класса. Птицы —высокоорганизованные теплокровные животные, при к полету. Благодаря большой численности и широкому распространению на
Земле они играют исключительно важную и многообразную роль в природе и хозяйственной деятельности человека. Известно свыше 9 тыс. современных видов птиц. В фауне Беларуси насчитывается 305 видов.
Общими чертами организации птиц в связи с их при к полету являются следующие:
Туловище обтекаемой формы. Передние конечности преобразованы в орган полета — крылья, задние конечности служат опорой туловищу и для передвижения.Кожа тонкая, сухая, лишенная желез. Единственная копчиковая железа расположена в хвостовом отделе. Кожа имеет роговые образования в виде перьев, создающих летательные поверхности и защищающих тело от потерь тепла.Кости скелета тонкие, прочные, в трубчатых костях имеются воздушные полости, облегчающие их массу. Череп образован полностью срощенными, без швов, костями. Все отделы позвоночника (кроме шейного) неподвижны. Грудина у летающих птиц с выступом впереди — килем, к которому прикрепляются мощные летательные мышцы. В скелете задних конечностей развита длинная цевка, увеличивающая длину шага птицы.Мышечная система сильно дифференцирована. Самые крупные мышцы — грудные, опускающие крыло. Хорошо развиты подключичные, межреберные, шейные, подкожные и мышцы ног. Движения птиц быстрые и разнообразные: ходьба, бег, прыжки, лазание, плавание. Виды полета —машущий и парящий. Птицы многих видов совершать дальние перелеты.Особенности строения пищеварительной системы связаны с необходимостью быстрого расщепления больших объемов пищи и облегчения массы пищеварительного тракта. Это достигается благодаря отсутствию зубов, участию клюва и языка в добывании пищи, размягчению ее в расширенной части пищевода —зобе, смешиванию пищи с пищеварительными соками железистого отдела желудка и перетиранию ее, как на жерновах, в мышечном отделе желудка, и укорочению задней кишки, заканчивающейся клоакой. Строение клюва и языка у птиц разнообразное и отражает их пищевую специализацию.Органы дыхания —легкие. У летящей птицы дыхание двойное: газообмен в легких осуществляется как при вдохе, так и при выдохе, когда атмосферный воздух из воздушных мешков поступает в легкие. Благодаря двойному дыханию птица во время полета не задыхается.Сердце четырехкамерное, все органы и ткани снабжаются чистой артериальной кровью. В результате интенсивного процесса жизнедеятельности вырабатывается много тепла, которое удерживается перьевым покровом. Поэтому все птицы — теплокровные животные с постоянной температурой тела.Органы выделения и виды конечных продуктов азотистого обмена такие же, как и у пресмыкающихся. Отсутствует лишь мочевой пузырь в связи с необходимостью облегчения массы тела птицы.Как и у всех позвоночных, головной мозг птиц имеет пять отделов. Наиболее развиты большие полушария переднего мозга, покрытые гладкой корой, и мозжечок, благодаря которым птицы обладают хорошей координацией движений и сложными формами поведения. Ориентировка птиц в пространстве осуществляется с острого зрения и слуха.Птицы раздельнополы, большинству видов свойственен половой диморфизм. У самок развит только левый яичник. Оплодотворение внутреннее, развитие прямое. Птицы большинства видов откладывают яйца в гнезда, обогревают их теплом своего тела (насиживание), вылупившихся птенцов выкармливают. В зависимости от степени развитости вылупившихся из яиц птенцов выделяют гнездовых и выводковых птиц.
Особенности строения и жизнедеятельности. У птиц голова небольшая, шея длинная и чрезвычайно подвижная. Челюсти лишены зубов, вытянуты и образуют клюв, одетый роговым чехлом. Форма клюва сильно варьирует в связи с разнообразием пищевых объектов. По бокам головы расположены крупные глаза, а ниже их имеются наружные слуховые отверстия. Передние конечности превращены в летательный орган — крылья. Задние конечности имеют разнообразное строение, которое зависит от условий обитания и добывания пищи. Нижняя часть ног и пальцы покрыты роговыми чешуями. Хвост короткий, снабжен веером рулевых перьев, причем у разных птиц неодинакового строения.
Кожа птиц тонкая, сухая, лишена желез. Исключение составляет лишь копчиковая железа, расположенная под корнем хвоста. Она выделяет жиросодержащий секрет, которым птица смазывает перья при клюва. Железа сильно развита у водоплавающих птиц. Кожа их покрыта своеобразным роговым покровом, состоящим из перьев. У летающих птиц перья отмечены лишь на определенных участках кожи, а у нелетающих равномерно покрывают все тело.
Восени дні стають коротшими, а ночі – довшими. 23 вересня – день осіннього рівнодення. Ден і ніч однакові, вони тривають по 12 годин, тому 23 вересня називають днем осіннього рівнодення. Після цього дня ніч стає все довшою і довшою, а день помітно скорочується. Надходять короткі дні осені: ледве заховалося сонце – і вже насувається ніч. Сонце піднімається вже не так високо, як літом, тому його промені вже слабше прогрівають землю. Температура повітря знижується.
Основні зміни у неживій природі – похолодання - несе за собою зміни у живій природі.
Рослини змінюють своє зелене вбрання, готуються до зимового холоду. На золотому фоні зжовклого листя виділяються яскраві плями розфарбованих кленів та осик. Червоніє листя черемхи, вишні, горобини. Чисте і прозоре осіннє повітря, прозора вода у лісових струмочках. Ще цвітуть пізні квіти, жовтіє і в’яне трава. Поступово починається час листопаду. Раніше за інші дерева скидає листя липа і старі тополі. Посилений листопад починається за першими приморозками.
Буває дві осені. Одна - золота, радісна. Друга – сіра ,сумна , похмура.
Кущі і дерева скидають листя. Сохнуть трави. Хоча життя їхнє не припиняється, вони перебувають у стані спокою.
Зима у природі
Найхарактерніша ознака зими – випадання снігу. Сніжинки – шестикутні кристали льоду з променями, які утворилися з водяної пари. Величина й форма сніжинок залежить від вологості й температури повітря, через яке вони проходять. Якщо в нижніх шарах атмосфери повітря тепле, вони підтають, злипаються й утворюють пластівці.
Рослини взимку перебувають у стані глибокого спокою. Сніговий покрив має для них важливе значення. Сніг – поганий провідник тепла. Вкриваючи землю мов килимом, він захищає рослини від переохолодження.
У підводному царстві взимку тихо. Риби живуть біля дна, де завжди зберігається стала температура – не нижча від +4. Маса води найбільша при цій же температурі. Більш холодна або тепла вода має меншу масу і спливає під шаром, температура якого +4. У такій воді риби звичайно зимують, але при цьому часом виникає загроза їх життю від нестачі кисню. Крига, що вкриває товстим шаром поверхню ставків і річок, заважає припливу й розчиненню вільного кисню у воді, внаслідок чого трапляється замор риби. Рятуючи риб від замору, у льоду прорубують ополонки, вставляють у них снопи з очерету, соломи, щоб сприяти поповненню кисню. В Україні є риби, що у люті морози почувають себе чудово.
Весна у природі
Сонце в полудень піднімається все вище, дужче пригріває. День сатє довшим. Земля звільняється від снігу. Течуть по вибалках струмки. На річках почала скресати крига.
Після зими тобі хочеться легше вдягнутися. Не поспішай цього робити. Повітря ще холодне. Можна застудитися. Вибирай сухі місця для рухливих ігор. Намагайся не промочити ноги. Якщо це сталося, негайно йди додому і зміни взуття. З кожним весняним днем стає тепліше. Рослини пробуджуються від зимового сну. Крізь торішнє листя пробиваються проліски, ряст, сон-трава, фіалки.
До появи листя зацвітають верба і ліщина. Це — кущі. А з дерев — вільха. Після вільхи зацвітає осика, потім — тополя. Інші дерева й кущі вкриваються ніжним зеленим листям, а потім зацвітають.
Літо у природі
Сонце в полудень стоїть високо. Його ласкаве, тепле проміння проникає всюди. Літній день довгий, сонячний, гарячий. Ніч коротка. Тільки згасне вечірня зоря, як починає світати.
Повітря наповнене запахами трав, квіток. Луки вкрилися килимом квітів. Дозріли суниці. Легким рум'янцем укрились ягоди горобини.
З гаїв, лісів лине спів соловейка, зозулине ку-ку. У полі чути веселу пісню жайворонка.
Улітку загартовуй свій організм. Бери участь в іграх на повітрі. У міру купайся, загоряй.
Не їж немитих овочів і фруктів. Додержуйся режиму дня.
Общая характеристика класса. Птицы —высокоорганизованные теплокровные животные, при к полету. Благодаря большой численности и широкому распространению на
Земле они играют исключительно важную и многообразную роль в природе и хозяйственной деятельности человека. Известно свыше 9 тыс. современных видов птиц. В фауне Беларуси насчитывается 305 видов.
Общими чертами организации птиц в связи с их при к полету являются следующие:
Туловище обтекаемой формы. Передние конечности преобразованы в орган полета — крылья, задние конечности служат опорой туловищу и для передвижения.Кожа тонкая, сухая, лишенная желез. Единственная копчиковая железа расположена в хвостовом отделе. Кожа имеет роговые образования в виде перьев, создающих летательные поверхности и защищающих тело от потерь тепла.Кости скелета тонкие, прочные, в трубчатых костях имеются воздушные полости, облегчающие их массу. Череп образован полностью срощенными, без швов, костями. Все отделы позвоночника (кроме шейного) неподвижны. Грудина у летающих птиц с выступом впереди — килем, к которому прикрепляются мощные летательные мышцы. В скелете задних конечностей развита длинная цевка, увеличивающая длину шага птицы.Мышечная система сильно дифференцирована. Самые крупные мышцы — грудные, опускающие крыло. Хорошо развиты подключичные, межреберные, шейные, подкожные и мышцы ног. Движения птиц быстрые и разнообразные: ходьба, бег, прыжки, лазание, плавание. Виды полета —машущий и парящий. Птицы многих видов совершать дальние перелеты.Особенности строения пищеварительной системы связаны с необходимостью быстрого расщепления больших объемов пищи и облегчения массы пищеварительного тракта. Это достигается благодаря отсутствию зубов, участию клюва и языка в добывании пищи, размягчению ее в расширенной части пищевода —зобе, смешиванию пищи с пищеварительными соками железистого отдела желудка и перетиранию ее, как на жерновах, в мышечном отделе желудка, и укорочению задней кишки, заканчивающейся клоакой. Строение клюва и языка у птиц разнообразное и отражает их пищевую специализацию.Органы дыхания —легкие. У летящей птицы дыхание двойное: газообмен в легких осуществляется как при вдохе, так и при выдохе, когда атмосферный воздух из воздушных мешков поступает в легкие. Благодаря двойному дыханию птица во время полета не задыхается.Сердце четырехкамерное, все органы и ткани снабжаются чистой артериальной кровью. В результате интенсивного процесса жизнедеятельности вырабатывается много тепла, которое удерживается перьевым покровом. Поэтому все птицы — теплокровные животные с постоянной температурой тела.Органы выделения и виды конечных продуктов азотистого обмена такие же, как и у пресмыкающихся. Отсутствует лишь мочевой пузырь в связи с необходимостью облегчения массы тела птицы.Как и у всех позвоночных, головной мозг птиц имеет пять отделов. Наиболее развиты большие полушария переднего мозга, покрытые гладкой корой, и мозжечок, благодаря которым птицы обладают хорошей координацией движений и сложными формами поведения. Ориентировка птиц в пространстве осуществляется с острого зрения и слуха.Птицы раздельнополы, большинству видов свойственен половой диморфизм. У самок развит только левый яичник. Оплодотворение внутреннее, развитие прямое. Птицы большинства видов откладывают яйца в гнезда, обогревают их теплом своего тела (насиживание), вылупившихся птенцов выкармливают. В зависимости от степени развитости вылупившихся из яиц птенцов выделяют гнездовых и выводковых птиц.Особенности строения и жизнедеятельности. У птиц голова небольшая, шея длинная и чрезвычайно подвижная. Челюсти лишены зубов, вытянуты и образуют клюв, одетый роговым чехлом. Форма клюва сильно варьирует в связи с разнообразием пищевых объектов. По бокам головы расположены крупные глаза, а ниже их имеются наружные слуховые отверстия. Передние конечности превращены в летательный орган — крылья. Задние конечности имеют разнообразное строение, которое зависит от условий обитания и добывания пищи. Нижняя часть ног и пальцы покрыты роговыми чешуями. Хвост короткий, снабжен веером рулевых перьев, причем у разных птиц неодинакового строения.
Кожа птиц тонкая, сухая, лишена желез. Исключение составляет лишь копчиковая железа, расположенная под корнем хвоста. Она выделяет жиросодержащий секрет, которым птица смазывает перья при клюва. Железа сильно развита у водоплавающих птиц. Кожа их покрыта своеобразным роговым покровом, состоящим из перьев. У летающих птиц перья отмечены лишь на определенных участках кожи, а у нелетающих равномерно покрывают все тело.